Сесія ПАРЄ: Олена Сотник про Крим, Мінські домовленості і справу «диверсантів».

Виступ на сесії 25 січня 2017 р.

 

Шановні колеги,

Я щиро вітаю те, що ПАРЄ у проекті своєї Резолюції "Функціонування демократичних інститутів в Україні" ще раз нагадує усім про російську агресію на сході України і незаконну анексію Криму.

Великою честю також є те, що ПАРЄ визнає зусилля українського уряду, спрямовані на реалізацію необхідних реформ.

Демократичні інститути повинні бути основним предметом аналізу і вивчення, і дозвольте мені запевнити вас, що як думки, так і рекомендації ПАРЄ щодо цього є дуже цінними.

Однак важко погодитися з тим, що ПАРЄ використовує Резолюцію як інструмент  здійснення тиску на Україну в контексті реалізації Мінських домовленостей.

З самого початку Мінські домовленості не були чарівною пігулкою для припинення україно-російської війни, і найкращим аргументом для цього є те, що в Мінських домовленостях навіть не згадується окупований Крим.

Без деокупації Криму і відновлення суверенітету українського народу над ним, будь-яка спроба покласти край війні буде не більше ніж спробою умиротворення РФ або, що ще гірше, спробою укласти "угоду" з агресором за рахунок життів українців та жертв цієї війни.

Ситуація в Криму із захистом прав людини погіршується з кожним днем, яскравий приклад репресій на територіях - 9 листопада 2016 року, коли в Севастополі ФСБ Росії затримало 3-х громадян України: Дмитра Штиблікова, Олексія Бессарабова, Володимира Дудку, яких безпричинно звинуватили у підготовці диверсій. Всі ці особи були співробітниками добре відомого в Україні та за кордоном аналітичного центру "Номос", який займав потужну позицію проти агресії Росії.

Крім того, умови угоди про припинення вогню постійно порушуються російською стороною, що є ще одним аргументом, що РФ є не надійним партнером, і що її дії загрожують міжнародній безпеці.

Що стосується конституційної реформи, а саме реформи децентралізації, там 2 різні частини: рамки децентралізації та особливий статус для територій Донбасу. А у суспільстві немає консенсусу з приводу цього особливого статусу і більшість парламентарів не підтримують цю поправку.

Подібні обговорення можуть початися тільки тоді, коли Україна зможе контролювати усю свою територію, і коли тимчасово окуповані території будуть де-окуповані та реінтегровані. В іншому випадку так званий "розділ щодо децентралізації" узаконить окупацію і окупантів, які наразі господарюють і контролюють ці території.

Реалізація такої реформи дозволить створити ілюзію відновлення державного кордону України і відновлення контролю над окупованими територіями, але в реальності це поставить Україну в більш загрозливу позицію, ніж та, в якій вона в даний час знаходиться, тому що окупанти та їх посібники отримають гарантоване Конституцією право на знищення української цілісності. Тому я не можу підтримати прийняття даного проекту Резолюції у запропонованій редакції.

Читали 7267 разів