Енергетичні відносини ЄС-СхП країн (11)

Центр глобалістики "Стратегія ХХІ" у співпраці з партнерськими організаціями з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії та Молдови підготували дослідження можливого формату взаємовідносин між країнами-учасницями програми "Східне партнерство" та ЄС в енергетичному секторі, враховуючи формування Енергетичного союзу як подальшої стадії розвитку європейської енергетики.

 

Завантажити дослідження

Європейський союз прагне вдосконалити свій енергетичний ринок і з цією метою запроваджує Енергетичний союз як черговий етап його інтеграції та розвитку. Прагматичний розгляд його переваг, недоліків та можливостей для співпраці між Україною та ЄС є основною метою даного дослідження.

 

Завантажити дослідження (укр. і англ.м.)

Ратифікація 3 вересня 2016 р. США і Китаєм Паризької кліматичної угоди, обговорення принципів боротьби зі змінами клімату під час останньої зустрічі представників G20, про що було завчасно відомо провідним міжнародним фінансовим гігантам, стали причинами проведення ще одного заходу, який може створити рамкові умови для функціонування глобальної системи обігу "зелених облігацій", а вони, в свою чергу, стати механізмом для стимулювання чи стримування розвитку цілих галузей промисловості, обігу товарів та оцінки активів.

Олександр Сущенко, Олег Гичка (За матеріалами "Дзеркало тижня")

Наскільки може змінитись світ в результаті загострення проблеми зміни клімату? Відповідь проста - кардинально! І це стосується не тільки способу мислення чи підходів до залучення інвестицій та оцінки їх результатів. Мова йде про докорінну зміну всіх суспільних відносин, де, в підсумку, питання протидії зміні клімату перетворюється на ефективний інструмент вирішення багатьох питань та зміни розстановки сил на світовому ринку та політичній арені. Одним словом - хто не з нами, той проти нас!

Олександр Сущенко, Олег Гичка, Андрій Гонта (за матеріалами БИЗНЕС)

 

Економічні аспекти зміни клімату

П'ятниця, 09 вересня 2016 00:00

З 30 серпня по 2 вересня 2016 року відбулася ІІ Міжнародна літня школа “Економічні аспекти зміни клімату”, організаторами якої є Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, Рада молодих Вчених ДВНЗ “КНЕУ ім. В. Гетьмана” та Центр Глобалістики “Стратегія ХХІ” (за матеріалами Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні). 

 

Після ратифікації ВР України 14 липня Паризької Кліматичної Угоди з новою силою відновилася дискусія з приводу наслідків підписання даного документу для нашої країни. Тому вже 23 липня в приміщенні Комітетів ВРУ було організовано круглий стіл за участі представників влади, науковців та громадських діячів, присвячений обговоренню можливих наслідків від підписання нової кліматичної угоди для економіки України.

Олег Гичка, Олександр Сущенко, Олена Любящева, Андрій Гонта (за матеріалами Экономические известия)

Ратифікувавши 14 липня 2016 року Паризьку Кліматичну Угоду (далі Угода), Україна стала однією з перших країн, яка офіційно підтвердила свою участь у глобальному русі боротьби зі зміною клімату. Саме з нагоди даної події в Комітетах ВРУ 23 липня відбувся круглий стіл, метою якого було з’ясувати наслідки для економіки країни від підписання даного документу.

Головне питання, яке звучало як підсумок даного заходу було пов’язано з необхідністю пошуку джерел для залучення коштів, які дадуть можливість Україні у визначені в міжнародних договорах (в Угоді, Угоді про Асоціацію з ЄС) строки досягти взятих на себе зобов’язань із захисту клімату.

Проте “споживання” грантової допомоги задля отримання наступних коштів просто консервувало існуючі проблеми і не давало можливості в повній мірі розібратися в економічних та фінансових наслідках активної боротьби зі зміною клімату. Окрім цього, таке відношення до допомоги Заходу стало причиною, через яку весь цей час увага влади зосереджувалась або на фіскальних інструментах, або ж на простому очікуванні допомоги з боку іноземних партнерів.

Олександр Сущенко, Олег Гичка, Андрій Гонта (за матеріалами БИЗНЕС)

Протягом останніх місяців питання референдуму у Великій Британії стосовно виходу з ЄС перебувало в центрі уваги світових інформаційних агентств та видань. В багатьох випадках мова йшла про можливі мотиви, які будуть лежать в основі остаточного рішення “за” чи “проти” і мало хто до кінця намагався з’ясувати економічні та фінансові наслідки позитивного результату волевиявлення громадян.

І от після 23 червня всі, затамувавши подих, очікували на результати референдуму у Сполученому Королівстві. Вже після попередніх результатів стало очевидним, що перспектива зменшення кількості країн-членів ЄС обирає чіткі контури.

І якщо очевидні фінансові наслідки, які проявляються у падінні обмінного курсу національної валюти, ціни на акції компанії та індексів на фондових біржах, одразу проявилися, то фінансові наслідки в енергетичній, а особливо у сфері захисту клімату, залишилися висвітленими в меншій мірі.

Олег Гичка, Олександр Сущенко, Андрій Гонта (за матеріалами BELLONA)

Сторінка 1 із 2