Ініціатива Європейського Союзу Східне партнерство (СхП), народжена у 2009 році, святкує своє десятиліття. Це достатній час для усвідомлення та оцінки успішності та водночас – критичний час для визначення майбутніх перспектив. СхП – формат, ініційований спільно Польщею і Швецією як відповідь на створений роком раніше, за пропозицією Франції, Союз для Середземномор’я. Польсько-шведський тандем прагнув виокремити із загальної Європейської політики сусідства країни на схід від ЄС та пов’язати їх спільними або принаймні схожими цілями та інтересами.

 Останнім часом з Москви лунає усе більше бравурних заяв про непохитність путінського режиму, про те, що Путін буде і після 2024 року, і до 2030-го дотягне. 

У ЗМІ малюється картинка, що в Росії усе залізобетонно. До Москви та Петербургу знову потягнулись українські квіслінги.Росія, оновлює мережі впливу на Україну зсередини. Прибираються старі схеми за якими працювали з попередниками на українському владному Олімпі. Для нових "голодних" і "спраглих" відпрацьовуються схеми заходу в Україну з Європи під відомими брендами. Йде вербування лобістів, розробляються заходи впливу. Але чи все так гаразд у самій Росії, беручи до уваги її внутрішню неоднорідність? 

 Автор: Михайло Гончар 

Стаття вперше опублікована на сайті Дзеркла тижня.

19 червня у Києві відбудеться міжнародна конференція «10 років Східного партнерства: від досягнень до майбутнього». Захід співорганізовують Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, проект «Громадська синергія», Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» та Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Після окупації та анексії Кримського півострова й вторгнення на Донбас Росія вийшла на новий рівень гібридної агресії, об’єктом якої є не тільки Україна. У зоні особливої небезпеки опинилися нові незалежні країни, що виникли після розпаду СРСР, адже Росія продовжує вважати їх сферою свого впливу. Передусім ідеться про Білорусь і Молдову. Це обумовлює зростання політичного, економічного, енергетичного та інформаційного тиску на ці держави.

РФ розробляє варіант максимізації компенсаційних поставок газу з Ямалу у вигляді СПГ на ринок ЄС задля уникнення або мінімізації санкцій, якщо Москва вирішить вдатися до наступного етапу агресії проти України.

Автори: Михайло Гончар, Ігор Стукаленко

Стаття вперше опублікована на сайті Дзеркала тижня 

Україна та ЄС і НАТО опинились в певному взаємозв’язку, коли Україна не може самостійно протистояти поточним загрозам з боку Росії без міжнародної підтримки, а ЄС і НАТО – зацікавлені в просторі миру і стабільності в межах української території, що гарантуватиме їхню власну безпеку. Це створює підґрунтя для тристороннього безпекового партнерства з метою зміцнення стабільності у Європі в контексті гарантування безпеки в та навколо України з довгостроковою метою забезпечення регіональної стабільності, миру та процвітання.

21 лютого 2019 року у Києві, в Медіа-центрі ГДІП, відбувся захід «Фокус ЄС на Чорноморський регіон та Україну. Пріоритети Румунського Головування в Раді ЄС», організований Центром глобалістики «стратегія ХХІ» за підтримки та у співпраці з Посольством Румунії в України та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП).