Пост-реліз: співпраця НАТО і ЄС з Україною у сферах інформаційної й кібер безпеки – час переходити до дій

Напрямки безпекової співпраці НАТО і ЄС з Україною у сферах інформаційної й кібер безпеки та стратегічних комунікацій, а також можливі шляхи протидії інформаційним і кібер загрозам були обговорені в ході міжнародного круглого столу “Україна-НАТО-ЄС: фокус на інформаційну на кібер безпеку”, який був організований 18 вересня 2019 року в Києві Центром глобалістики «Стратегія XXI» і Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні у партнерстві з Центром Європейського Сусідства (Брюссель).

 

 

Учасники дискусії відзначили важливість координації співпраці України з ЄС і НАТО, в основі чого, як наголосив Сергій Саєнко, т.в.о. Директора Департаменту ЄС і НАТО МЗС України, має бути спільна протидія гібридним загрозам. Тому необхідно розвивати дієві багатосторонні платформи із залученням державних органів, аналітичних центрів, наукових інституцій та неурядових організацій.

2

Актуальними загрозами інформаційній безпеці учасники дискусії назвали: створення або відновлення Росією товариств російської дружби в країнах Європи та світу; використання російськими пропагандистами національних телевізійних та інших медійних каналів для прихованого поширення дезінформації; створення російськими інформаційними ресурсами викривленої альтернативної реальності, перш за все в Україні, для руйнування засад державності; викривлення окремих повідомлень у Вікіпедії, яка сприймається багатьма як надійне джерело інформації; використання месенджерів, як Вайбер і Вотсап, в якості каналів поширення дезінформації; розповсюдження фейкових новин про Україну, у яких зачіпаються інтереси країн Заходу; створення у країнах Європи так званих «представництв Л/ДНР» із статусом громадських організацій; відсутність чіткості в повідомленнях з боку української влади, що надає можливість для маніпуляцій; створення в країнах Європи осередків для поширення дезінформації національними мовами (наприклад – «Спутник»). Як повідомила Вероніка Шпалкова, учасниця проекту Kremlin Watch, тільки в Чеській Республіці діють 40 веб-сайтів з поширення дезінформації чеською мовою.

 Серед кіберзагроз і викликів у ході дискусії були відзначені наступні: вразливість критичної інфраструктури; використання неліцензійного програмного забезпечення, перш за все в державних установах; реєстрація російських інформаційних Інтернет каналів, у тому числі й так званих «ДНР» і «ЛНР», на серверах в Україні та країнах Європи; використання так званими «ДНР» і «ЛНР» світових платіжних систем, зокрема, PayPal; використання поштових скриньок державних органів для проведення хакерських атак. Крім цього, Дмитро Дубов, завідувач відділом інформаційної безпеки НІСД, і Володимир Киричок, представник Департаменту кіберполіції Нацполіції України, привернули увагу до недосконалості національного законодавства у сфері протидії кіберзагрозам і кіберзлочинності, що суттєво знижує ефективність державних правоохоронних органів України у цьому вимірі.  

Обговорюючи шляхи протидії інформаційним та кібер загрозам, Самуель Довері Вестербай, виконавчий директор Ради Європейського Сусідства, зазначив, що провідну роль мають відігравати національні органи. Втім, співпраця України з ЄС і НАТО як організаціями та їх окремими країнами-членами, а також країнами Східного партнерства, набуває все більшого значення, оскільки Росія не вигадує нічого нового і проти різних країн застосовує переважно шаблонні методи, адаптуючи їх до національних особливостей.

В якості шляхів протидії інформаційним загрозам, учасники дискусії, зокрема – Руслан Дейниченко (Stop Fake), Вероніка Шпалкова (Kremlin Watch) і Аля Шандра (Євромайдан прес), запропонували наступне: створити більше інформаційних ресурсів для викриття дезінформації та пропаганди; створювати інформаційний контент на основі правдивих даних, який буде більш цікавий аудиторії, ніж фейкові повідомлення; підвищувати медіа грамотність населення; позбавляти ліцензій медіа-ресурси, діяльність яких шкодить національним інтересам; застосовувати санкції проти медіа-ресурсів, які поширюють дезінформацію (наприклад – призупиняти дію ліцензії на певний час); відшукувати канали доступу до російської аудиторії для поширення правдивої інформації.  

З метою протидії кіберзагрозам були запропоновані такі заходи: вдосконалення законодавства з протидії кіберзагрозам і кіберзлочинності (зокрема – посилення покарання за кіберзлочини); підвищення рівня кібер гігієни та грамотності населення; використання лише ліцензійного програмного забезпечення; переведення усіх державних сайтів на домен gov.ua; розробка механізмів покарання компаній, які надають можливість так званим «ДНР» і «ЛНР» реєструвати свої інформаційні ресурси в порушення санкцій США і ЄС. У цьому контексті, за словами Кіріла Мілєва, старшого радника з кібербезпеки КМЄС, Україна повинна повністю адаптувати свою нормативно-правову базу до правил ЄС і вимог Будапештської конвенції, та застосовувати кращі практики Євросоюзу.

В цілому, протидія гібридним загрозам, перш за все, в інформаційній та кіберсферах, як зазначив Каха Гоголашвілі, директор з європейських досліджень Грузинської фундації стратегічних та міжнародних студій, має стати невід’ємною частиною процесів європейської інтеграції країн Східного партнерства. Водночас, Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», наголосив, що для подальшого розвитку процесів європейської та євроатлантичної інтеграції необхідно розвивати чітку комунікацію як всередині України, так і з ЄС, НАТО та країнами-партнерами.

    

Дискусію можна прослухати за посиланням - https://drive.google.com/file/d/1UOKOFYa3QHvsOKqrGB4vmUZUhAlsM6xg/view?usp=sharing

3

 

 

Читали 1962 разів