Тактика випаленого газу. Агонізуючий режим продовжує знищення країни. Рекомендовані

Безпрецедентна в історії сучасної України політична криза, протистояння між владою та народом, затінила енергетичні проблеми країни, які не в останню чергу послужили причиною нинішніх подій. Зокрема, клубок газових питань «борги – ціни – обсяги» нікуди не подівся, а тільки завязується у все більш тугий вузол. Він стане одним з найважчих спадків для нової влади і виглядає вже зараз як міна уповільненої дії, яка спрацює доволі швидко.

 

 

На тлі кризи, що триває, в газовому секторі прийнято та реалізуються рішення, що в подальшому обернуться серйозними проблемами для країни. Єдине, що можна відзначити з позитивного боку – це той факт, що не дивлячись на екстремальні обставини, транспортування газу внутрішнім споживачам та транзит його в Європу не переривалися.

Але стало відомо, що в останні дні прийнято рішення про максимальне використання газу з підземних сховищ та мінімізація його трубопровідного імпорту з Росії. З одного боку – це зрозуміле рішення на тлі накопиченого боргу перед «Газпромом» та внутрішніх неплатежів за спожитий газ. Станом на 17 лютого 2014 р. загальний борг підприємств ТКЕ за спожитий природний газ перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» становив близько 23,5 млрд грн. (або приблизно 2,66 млрд дол. за курсом 8,83 дол./грн. станом на 21 лютого 2014 р.). Станом на 14 лютого «Нафтогаз України» виплатив «Газпрому» частину боргу за поставлений у 2013 р. природний газ із загальної суми боргу 2,7 млрд дол. Таким чином, борг «Нафтогазу» перед «Газпромом» скоротився до 1,42 млрд дол.

На цьому тлі та з метою недопущення нарощування поточної заборгованості було прийнято рішення про максимальне використання газу з підземних сховищ газу (ПСГ). Однак, період тритижневих холодів з низькими температурами призвів до суттєвого спустошення ПСГ. Якщо станом на середину січня у ПСГ було 13,1 млрд кубометрів газу, то зараз там лише 9,1 млрд кубометрів. Якщо в період теплої половини січня добовий відбір газу з ПСГ становив приблизно 60 млн кубометрів, то зараз цей показник становить 100-105 млн кубометрів на добу (!), хоча середні температури лютого значно вищі, аніж у першій половині січня.

Це означає, що у випадку збереження збільшеного відбору газу з ПСГ на кінець опалювального сезону у середині квітня його залишки становитимуть приблизно 5 млрд. кубометрів – безпрецедентно низький рівень залишків за усю історію! За інформацією з джерел «Нафтогазу», рівень відбору газу з ПСГ може бути ще збільшено, оскільки є неофіційна вказівка «випалювати газ по максимуму аж – якщо знадобиться – брати буферний газ». Такий підхід базується на тому, щоб не допустити нарощування заборгованості перед «Газпромом».

За даними джерел DT.UA в Міненерговуглепромі, з початку 2014 р. по 21 лютого в Україні спожито 11,8 млрд кубометрів газу, і тільки 3,9 млрд з них – трубопровідні поставки від «Газпрому».

Але існує й зворотній бік вище описаного підходу. Якщо алгоритм «випалювання по максимуму» збережеться, то в ПСГ (за обставин, коли у березні різко похолодає чи холодний сезон затягнеться на довший, ніж звичайно час) може не залишитися газу взагалі.

Такий підхід не зустрічає заперечень з боку «Газпрому», який зазвичай, завжди здіймає галас з приводу недостатку запасів газу в українських ПСГ. Це наводить на думку про те, що запроваджена «Нафтогазом» практика максимізації відбору газу з ПСГ схвалена у Москві. У такий спосіб Кремль «удосконалює» газовий механізм тиску на Київ на подальші переговори з новим урядом в Україні, що сформується після падіння режиму Януковича, або ж для подальшого тиску на нього, у випадку, якщо він збережеться до 2015 р.

Існують й інші проблеми, що очікують на посткризовий уряд на додаток до паралельного зростання заборгованості «Нафтогазу» перед «Газпромом» та неплатежів перед «Нафтогазом» з боку внутрішніх споживачів:

  • необхідність закупівлі великих обсягів газу для ПСГ на опалювальний сезон 2014-2015 рр. – 15-20 млрд кубометрів за максимально високими цінами, оскільки Росія, ймовірно, відмовиться від знижувального коефіцієнта, зробивши його рівним одиниці, тобто ціна газу може бути на рівні до 400 дол. за тисячу кубометрів;

  • шантаж з боку Росії та вимагання ГТС і ПСГ, а також поступок політичного та економічного характеру в обмін на погашення боргів;

  • тиск з боку ЄС щодо забезпечення необхідних обсягів газу в ПСГ на сезон 2014-2015 рр.

Якщо раптом буде допущено сценарій відбору буферного газу з ПСГ, то це призведе до виникнення надзвичайно серйозних проблем із заповненням газом ПСГ не тільки з точки зору, де взяти необхідні кошти для його закупівлі, але й як технологічно закачати його туди, не порушивши транзит до Європи. Може виникнути проблема тимчасового дефіциту трубопровідних потужностей на піку одночасної закачки газу в ПСГ та транзиту у Європу. Хоча це гіпотетичний сценарій, але виключати його не можна, якщо тактика «випаленого газу» буде продовжена.

Навряд чи уряд України зможе посприяти «Нафтогазу» у вирішенні питання закупівлі достатніх обсягів газу для закачки в ПСГ. Безперечно, що Росія використає проблеми, що виникли, для подальшого схилення ЄС як у бік підтримки реалізації проекту «Південний потік», так і в частині згоди ЄС на «білоруський сценарій» передачі контролю над ГТС України «Газпрому»,  мотивуючи це зростаючою транзитною ненадійністю України. Стимулюючи тактику «випаленого газу», Кремль намагатиметься на новому витку домогтися свого – ГТС, ПСГ, лояльності до себе з боку нового уряду України та поступок ЄС у газових зокрема і енергетичних загалом питаннях.

М.Гончар спеціально для Дзеркала тижня

 

Читали 1841 разів