Чорноморська безпека 2 (30)

Шановні читачі, 

Представляємо тридцятий, ювілейний, номер журналу «Чорноморська безпека». Другий номер, який ми випускаємо без наших севастопольських колег Дмитра Штиблікова та Олексія Бессарабова. У фокусі уваги – Крим. Саме там, на окупованій території Росія продовжує приготування до нового кидка полігібресії – мультифронтальної агресії гібридного типу проти Заходу. Півострів вже став плацдармом для російського інтервенціонізму на Близькому Сході. 

Завантажити журнал Чорноморська безпека №30 (2)

Про мілітаризацію Криму, її масштаби та наслідки у роботі наших парнерів з Майдану закордонних справ спеціально для «Чорноморської безпеки». 

Кримська правозахисна група виствітлила інший важливий аспект буття на півострові в умовах окупації - мілітаризація суспільного життя Криму. У цьому випуску ми приділяємо особливу увагу репресивній політиці Кремля по відношенню до інакодумців, кримськотатарського народу, брутальному нехтуванню Росією прав людини. 

Доповідь ООН, ключові фрагменти якої ми наводимо у цьому випуску, красномовно підтверджує антилюдську сутність путінського режиму. Для нас – це очевидна річ, адже двоє членів редакційної колегії «Чорноморської безпеки» з 9 листопада 2016 року перебувають в застінках окупантів на своїй рідній кримській землі. 

Принагідно, вітаємо Дмитра Штибликова та Олексія Бессарабова з днем народження. 8 листопада Дмитру виповнюється 47 років, а 5 грудня Олексій зустрічає свою 41-у річницю. У цьому випуску наш ретроспективний погляд представлено статтею Д. Штибликова, опублікованою у  2008 року на шпальтах нашого журналу під красномовною і пророчою назвою «Російсько-грузинський конфлікт. Наступна Україна?». Нема пророків у своїй Вітчизні… Сподіваємося, що спільними зусиллями за сприяння міжнародного співтовариства наступний день народження колеги зустрінуть на землі Свободи, в Україні. 

У цьому номері ми помістили матеріали щодо акцій на захист політичних бранців Кремля, які позбавлені волі на окупованій території та в матеріалізованому Мордорі сучасного світу – Росії. Також аналізується проблема безпеки людини в системі координат «безпека людини vs національна безпека». В Україні доктрина з тоталітарного радянського спадку «безпека держави – понад усе» досі домінує над поняттям безпеки людини, що є перешкодою для розроблення цілісної системи захисту, спрямованої як на окремих осіб, так і на суспільство. Наталя Беліцер з Інституту демократії ім. Пилипа Орлика розкриває актуальну тему.

Звісно, ми не могли обійти увагою проект Тримор’я – нова польська версія давньої ідеї Міжмор’я, яка у вересні була презентована на «Центрально-Європейському Давосі» - Міжнародному економічному форумі у Криниці. Публікуємо з люб’язної згоди автора, відомого польського експерта, радника міністра закордонних справ Польщі Пшемислава Журавського-вель-Граєвського його програмну статтю «Тримор'я: погляд з півночі». 

Також й інший амбітний проект, який заторкує Чорноморський регіон, а саме – китайський «Шлях і Пояс», аналізується через українсько-сербський експертний погляд. Доволі несподіваний погляд, адже мало спільного в українських та сербських підходах на ключові міжнародні теми. Проте, усе ж нам вдалось це зробити. 

Аналіз турецької політики у Чорноморському регіоні також ми не обійшли увагою. Погляд на актуальні проблеми Південного Кавказу в контексті російського експансіонізму представили відомі вірменські експерти Давід Шахназарян та Рубен Меграбян. Звісно, у журналі присутній традиційний огляд зарубіжних джерел з акуктуальних питань чорноморської безпеки.

Насамкінець. Ми пропонуємо короткі фрагменти з двох важливих робіт: ессе книги «Україна – Росія: війна в умовах співіснування» знаного українського експерта, капітана І рангу Григорія Перепелиці та уривок з нової книги авторської групи Центру глобалістики «Війни- ХХІ: полігібресія Росії». Також анонсуємо книгу  «Росія між фашизмом та дезінтеграцією» відомого російського дослідника Юрія Федорова, що отримав прихисток у Чеській Республіці.

Перша ж стаття журналу присвячена стану справ з українськими бранцями Кремля у Криму та Росії. Ми не можемо обходити увагою цю тему не тільки з суто українських мотивів – у регіоні Великого Чорномор’я дедалі більше проявляються небезпечні тенденції. У Росії, Туреччині, Азербайджані посилюються авторитарні режими що нехтують свободою слова і правами людини. Росія, як і свого часу СРСР, попереду усіх і, особливо, у переслідуваннях громадян України. Волелюбність українців, які не раз нищили тоталітарні російські імперії, породжує страх Кремля. Останній посилює репресії проти громадян України, не усвідомлюючи, що це тільки наближає крах правлячої клептократії. Наша місія – наблизити день, коли російський Мордор зникне з карти світу.

Запрошуємо аналітиків, експертів, науковців до дискусій на шпальтах видання, висловлення своїх думок, оцінок нинішнього становища в Чорноморсько-Каспійському регіоні, Криму, на Близькому Сході та прогнозів на майбутнє.

Матеріали 2 (30)  «Чорноморської безпеки» незабаром будуть доступі в е-вигляді англійською мовою.

Михайло Гончар

В.о. головного редактора часопису «Чорноморська безпека», 

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»,

директор енергетичних програм Центру «НОМОС» (2006-2014)

 

 

 

 

Читали 1083 разів