Енерго-політичні контексти Експрес-аналіз поточної ситуації в Україні та навколо( №3, 5 грудня 2013 року) Рекомендовані

Щоденні російсько-українські контакти на рівні віце-прем’єрів є індикатором гіперактивності російської сторони по закріпленню успіху кремлівської Спецоперації-2 «Зрив УА Україна – ЄС»[1].У випуску 2 нашого бюлетеня ми прогнозували ймовірність обговорення питань передачі Росії енергетичних активів. 4 грудня це питання постало на порядок денний візиту віце-прем’єра Ю.Бойка до Москви. Однак, російські умови тотальної газової (і не тільки!) капітуляції України не влаштовують українську сторону (про умови, яких слід очікувати від Росії ми писали у випуску №1 від 3 грудня). Тому невипадково «Газпром оголосив, що боргова проблема «Нафтогазу» не вирішена до кінця, хоча днем раніше вона подавалось у Києві як вирішена.

НОМОС: Енерго-політичні контексти

Експрес-аналіз поточної ситуації в Україні та навколо

№3, 5 грудня 2013 року

ENGLISH VERSION

WORD

А. Миллер: «На данный момент долг НАК "Нафтогаз Украины" за поставленный в августе, октябре и ноябре газ составляет $ 2 млрд. 20 млн, мы ищем варианты решения данной проблемы, ведем переговоры, но договоренности на данный момент не достигнуты».

Так само не вирішено і питання ціни на газ. Пропонований «Газпромом» підхід «збільшення обсягів закупівель в обмін на зниження ціни» не приведе до полегшення фінансового стану «Нафтогазу», а навпаки. Нескладний підрахунок показує, що закупка 50 млрд. куб.м. газу за ціною$280 за 1 тис. куб.м. коштуватиме «Нафтогазу» $14 млрд. на рік, що на $3,2 млрд. більше ніж у випадку закупівлі 27 млрд. за нинішньою ціною у $400 в поточному році. Необхідність платити більше при тому, що ринок промислових споживачів дедалі більше перерозподіляється на користь приватних гравців, призведе тільки до погіршення фінансового стану «Нафтогазу», якому до того ж ще доведеться сплачувати 2-мільярдний борг за 2013 рік.

Стратегія поступового, але неухильного заганяння «Нафтогазу» у дедалі більші фінансові проблеми відповідає інтересам «Газпрому», який розраховує забрати за борги ГТС, а також паразитарного українського газового олігархату, що прагне приватизувати видобувні активи компанії.

Згода України на підхід «збільшення обсягів закупівель в обмін на зниження ціни» поверне економіку на сценарій «надування газового міхура». Це зліквідує усі досягнення уряду протягом останніх років по газозаощадженню, зробить непотрібними заходи з газозаміщення та поставить під сумнів проекти розвитку власного газовидобутку. Обсяги річного споживання газу сягнуть понад 70 млрд.куб.м. на рік (для порівняння у 2012 р. він становив 54,7 млрд.куб.м.), що поверне країну на десятиріччя назад. Також це зробить непотрібними китайські проекти з газифікації вугілля.

Проблемно завершилась і зустріч Ю.Бойка з главою «Газпрому» А.Міллером, судячи з надзвичайно стислого повідомлення останнього: «На встрече были рассмотрены актуальные вопросы сотрудничества в газовой сфере». Одночасно, «Газпром» розмістив на сайті послання українським трубним баронам: «Южный коридор“ и  „Сила Сибири“ будут обеспечены российскими трубами».Таким чином, Росія продовжує вживати кроків, спрямованих на скорочення традиційного імпорту з України трубної продукції і намагаючись цим самим додатково схилити режим в Межигір’ї до капітуляції на російських умовах, а саме - оголошення про намір вступу до МС, в якості передумови.  

Росія також чекає завершення поїздки В.Януковича до Китаю. За наявними даними, росіяни попросили китайське керівництво утриматись від надання допомоги Україні в обмін на обіцянку більш гнучкої позиції Росії в питанні ціни на газ для Китаю. Зі свого боку, Китай також не поспішатиме надавати кредити Києву, намагаючись виторгувати для себе максимально можливі поступки щодо оренди 3 млн. га сільськогосподарських угідь та в деяких інших питаннях. Також кидається у вічі і те, що Китай реалізовує окрему політику по відношенню до країн регіону Центральної та Східної Європи, підтримуючи їх інтеграцію до ЄС, але це не стосується України.

NOTABENE!Прем'єр Державної Ради КНР Лі Кецян: "Старны Центральной и Восточной Европы являются важными членами большой европейской семьи. Китай всемерно поддерживает евроинтеграцию...Китай поддерживает выбор стран Центральной и Восточной Европы по вступлению в ЕС. Мы верим, что всестороннее сотрудничество между КНР и странами Центральной и Восточной Европы не только пойдет на пользу нашим народам, но и придаст новый импульс здоровому, сбалансированному и продолжительному развитию отношений между КНР и единой Европой" (Агентство "Сіньхуа", 26.11.2013)

Китай не відносить Україну до ЦСЄ, а розглядає її як зону російського впливу – частину СНД. Таким чином, режим Януковича дедалі більше потрапляє в програшне становище у відносинах з усіма партнерами, яких він називав стратегічними. Москва має намір скористатись цим сповна. Спецоперація-2 плавно переростає в Спецоперацію-3 «Аншлюсс України». Провайдерами її виступають Шувалов – Рогозін – Міллер з російського боку та Медведчук – Клюєв – Бойко з українського. Для успіху спецоперації через російські ЗМІ (і не тільки) сфабриковано пропагандистський конструкт «ЄвроМайдан, як змову Заходу проти Януковича».

NOTA BENE! В полуторачасовом воскресном выпуске российских новостей, который ведет Дмитрий Киселев, телезрителям сообщили, что "главная движущая сила евроинтеграции Украины - Швеция, Литва и Польша; эта старая коалиция, которую громил еще царь Петр, пытается навредить России и взять реванш, тем более что у шведского министра иностранных дел Карла Бильдта в роду были генералы". На саммите в Вильнюсе "Европа вместе с США пытались отобрать у России ее старого союзника", но из этого, дескать, ничего не вышло - "в первую очередь благодаря тому, что президент России Владимир Путин, как и в сирийском вопросе, сумел позаботиться о России и обернуть ситуацию в ее пользу".

За деякою інформацією, до кінця поточного тижня (!) має бути остаточно погоджено передачу усіх основних промислових активів у сфері ОПК та енергетики Росії з підписанням відповідної угоди в найближчі дні. За це РФ обіцяє надати уряду України кредитні ресурси у розмірі до $30 млрд. (умови невідомі), а також додатково 5 млрд. в якості спеціального «бонусу» (точніше – відкат). Таким чином, у випадку реалізації описаного сценарію, підтверджується версія про транснаціональну корупційну оборудку з покупки рішень В.Януковича по непідписанню УА з ЄС та майбутнього втягування України до МС та ОДКБ.

П.С. Відсутність жорсткої протидії з боку ЄС діям РФ щодо України стимулює Москву діяти більш жорстко в газових відносинах з ЄС. Росія оголосила про підготовку позовної заяви до СОТ щодо ІІІ Енергопакету, який вона вважає дискримінаційним. Також, той факт, що тема дискримінаційної поведінки Росії щодо України не фігурувала в порядку денному засідання Ради Росія – НАТО, ще більше заохочує Москву до реалізації сценарію «Аншлюсс».

На цьому фоні достатньо комічно виглядає нещодавнє рішення Брюсселя: «Європейська Комісія дає дозвіл на пропоноване придбання російською енергетичною компанією «Газпром» спільного контролю над Winz і WintershallServices Нідерландів та одноосібного контролю над Wingas і WIEH Німеччини. ... Комісія дійшла висновку, що пропонована угода не викликає побоювань щодо порушення умов конкуренції».


[1] Спецоперація-1 під умовною назвою «АнтиНАТО» мала місце у 2008 році, коли Альянс не надав ПДЧ Україні на Бухарестському саміті.

Читали 3662 разів