Україна та країни СхП у протидії гібридним загрозам заради суспільної безпеки

1 листопада 2017 року у Києві відбувся міжнародний круглий стіл “Україна та країни СхП у протидії гібридним загрозам заради суспільної безпеки”, який став одним з важливих етапів проекту “Сприяння розбудові можливостей України гарантувати безпеку суспільства в умовах гібридних загроз” під егідою УНП ФГС СхП. Проект реалізує Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія». За дискусійним столом зібралося 75 представників державних органів влади, відповідальних за безпеку держави і суспільства, ЄС, країн-членів ЄС і Східного партнерства, українського наукового, громадського та експертного середовища, українських і закордонних ЗМІ. 

2Відкриваючи дискусію, Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар наголосив, що у визначенні “гібридна війна” ключовим є слово війна, але ідентифікація її гібридності дозволяє поставити “правильний діагноз” і, відповідно, правильно призначити “лікування”.

Він відзначив важливість поняття та розгляду «полігібресії», тобто агресії у різних вимірах, адже проблематика прихованих загроз актуальна для багатьох країн. Найбільші ж виклики стоять перед країнами Східного партнерства, особливо, які мають ярко виражені європейські та євроатлантичні устремління. Він представив нову публікацію Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” – «Війни ХХІ: Полігібресія Росії». 

Виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Євген Бистрицький зазначив, що важливим є осягнення багатовимірності гібридності, адже це не тільки пропаганда. У цій гібридній війні існує важливий – оліхархічний – вимір, причому з обох сторін. Подолати гібридність означає переконати людей, а це питання комплексне, що підкреслює багатовимірність гібридних загроз. Гібридна війна, за його оцінками, спирається на відчуття, яке нав’язується ззовні, що ця війна справедливою, а тому слід доносити правду про Україну, хоча вона й важка іноді, про розвиток країни і суспільства.

Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко, у свою чергу, відзначив складність перемоги у гібридній війні через проведення її на різних напрямках. Тому відповіді мають бути асиметричними. При цьому, важливо сконцентруватись на 3-х основних напрямках - розбудова сильних інституцій, як запоруки перемоги Україна, розвитку стратегічних комунікацій і розбудови та підтримки відкритого суспільства.

Голова парламентського Комітету у закордонних справах Ганна Гопко привернула увагу до трьох важливих завдань з протидії гібридній агресії: становлення національності, розбудова держави, зміцнення ідентичності. Основна увага держави має бути приділена захисту громадян.

У своєму виступі директор Другого територіального департаменту Василь Боднар сказав, що необхідно більше концентруватися на національних інтересах, які мають бути чітко сформульовані в Україні, приділяти увагу інформаційні та енергетичній безпеці і розвивати координацію і взаємодію з ЄС, яка є ключовою для успішності усього регіону Східного партнерства.

Як повідомив Надзвичайний й Повноважний Посол Естонії в Україні Герт Антсу, безпековий ландшафт суттєво змінився, важливо зробити уроки з того, що відбулось, і в ЄС є ще багато роботи, але вже є розуміння й усвідомлення, що відбувається у регіоні СхП насправді. Підтвердженням цьому є те, що в ЄС вже не говорять про окремі сфери та загрози, але про комплексне їх застосування та джерела походження. З свого боку, за його словами, Естонське головування в ЄС намагається розвивати безпекову складову функціонування Євросоюзу.

Керівник сектору Представництва ЄС в Україні Марко Ферраро надав сформульоване в Євросоюзі визначення «гібридних загроз» та зазначив, що гібридні загрози можуть  не тільки завдати прямої шкоди, але й натиснути на вразливі місця у державах і завдати більше шкоди суспільству.

Координатор з питань C4ISR Проектного офісу реформ при МО України Михайло Лопатін зробив наголос на необхідності розбудови мереже-центричних спроможностей як відповіді викликам гібридного тероризму.

Керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк представив результати експертного опитування щодо можливостей України гарантувати безпеку суспільства в умовах гібридних загроз та відзначив, що оцінки 37-ми опитаних експертів, в цілому, співпали з думками, які висловлювались в ході дискусії, зокрема щодо необхідності концентрації зусиль на розбудові сильної держави, становленні відкритого свідомого суспільства та протидії гібридній агресії в інформаційно-ментальній площині.

Експерти з країн ЄС та СхП, виконавчий директор Міжнародного центру оборони і безпеки (Естонія) Дмітрі Теперік, заступник директора Грузинського центру безпеки і розвитку Гіоргі Гогуадзе, Голова Центру політичних і правових досліджень «Concord» (Вірменія) Давід Шахназарян, старший економіст Інституту «Viitorul» (Молдова) В’ячеслав Іоніта і директор Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень (Білорусь) Арсеній Сівіцький поділились оцінками гібридних загроз та напрацьованим досвідом протидії у їхніх країнах. Зокрема, Дмітрі Теперік наголосив, що національна стійкість до гібридних загроз не є виключно справою державних органів, а у більшому ступені – усього суспільства. Україна, за його оцінками, все ще грає в гру з нульовим результатом, а не націлюється на перемогу. Гіоргі Гогуадзе наголосив, що, якби світова спільнота доклала зусиль для припинення російської агресії ще на етапі її розв’язання проти Грузії, то могло б і не бути війни РФ проти України. Давід Шахназарян зазначив, що Росія не стратегічний партнер для Вірменії, а була і залишається проблемою для безпеки Вірменії. Вячеслав Іоніта оцінив, що у багатьох країнах Росія робить ставку на використання еліт, як відкритих, так і закритих, та використовує корупційні схеми їхнього контролю. Арсеній Сівіцький відзначив, що Росія постійно чинить вплив на Білорусь щоб не допустити її виходу із зони контролю, використовуючи для цього інформаційні, енергетичні, економічні та інші важелі. Національний координатор УНП ФГС СхП Геннадій Максак сказав, що, хоча в різних країнах СхП по-різному підходять до оцінки гібридних загроз, але все ж існує багато спільного, що дає підставу для необхідності визначення індексу гібридних загроз.

В цілому, учасники міжнародного круглого столу відзначили необхідність широкої і багатовимірної протидії агресії з боку РФ та висловились за посилення регіональної безпекової співпраці в рамках Східного партнерства під егідою ЄС. 

    --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково  відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Читали 1599 разів