Балтійський фронт протидії гібридній агресії

 

Під ударом російської агресії опинилось не тільки суспільство України, але й інших країн Східного партнерства та окремих країн-членів ЄС. Методика гібридних впливів РФ у цих країнах має схожі характеристики, а тому вироблені в одній країні заходи протидії можуть бути застосовані в інших. Хоча Україна має найбільший досвід у протидії російській агресії гібридного характеру, все ж постійне вивчення та аналіз ситуації в інших країнах СхП та ЄС є необхідним через спроби Москви використати їх для розширення масштабу гібридного наступу. Українські експерти, які взяли участь в опитуванні, проведеному з 18 по 28 серпня 2017 року Центром глобалістики «Стратегія ХХІ» за підтримки ЄС і Міжнародного фонду «Відродження», як приклад для України в розвитку можливості гарантувати безпеку суспільства в умовах гібридних загроз в першу чергу назвали Литву, Естонію, Польщу і Латвію.

 Оригінал Портал зовнішньої політики

У країнах Балтії - Естонії, Латвії і Литві, де проживають чималі російськомовні меншини, існує велика небезпека, що Росія, держава з великою армією і ядерним компонентом, усвідомлюючи військову потужність НАТО і його готовність стати на захист своїх країн-членів, використає нелінійні, гібридні методи завдання шкоди балтійським країнам, особливо з огляду на те, що Альянс ще не визначився з механізмом задіяння Статті 5 Північноатлантичного договору у випадку гібридної війни. Тому країни Балтії за підтримки ЄС, НАТО і США приділяють велику увагу протидії гібридним загрозам, оскільки саме тут РФ може завдати відчутного удару євроатлантичній єдності та авторитету Брюсселя і Вашингтона.

Із трьох країн Балтії найбільш вразливими до російських гібридних загроз, за визначенням «RAND Corporation», є Латвія та Естонія, оскільки вони мають спільний кордон з континентальною частиною РФ (не враховуючи Калінінградський анклав) та досить чисельні російські меншини (у Латвії - 27% етнічних росіян, в Естонії - 25%, у Литві – 6%).

У Литві, Латвії й Естонії зазначають, що їхні країни десятиліттями зазнають невійськових нападів, зокрема, впливу російської пропаганди і кібератак. Росія, на їхню думку, домагається певного контролю над політичними рішеннями в Литві, Латвії та Естонії, а також прагне підірвати єдність всередині ЄС і НАТО. Одразу після розпаду СРСР країни Балтії вдалися до створення чіткої ідентичності у відповідності до своїх національностей і мов. Естонія і Латвія заявили про легальне продовження функціонування своїх урядів, які існували до 1940 року і до відновлення незалежності перебували у вигнанні. У такий спосіб цим державам вдалося, можливо не повністю, відфільтрувати перетікання старих радянських кадрів принаймні до центральних органів влади. Це допомагає зараз країнам Балтії у протистоянні гібридним впливам Росії і разом з членством в ЄС та НАТО є важливим фактором їхньої безпеки.

Водночас у країнах Балтії вважають, що НАТО важко буде запустити механізм колективної оборони, якщо агресія проти країни-члена матиме гібридний характер, наприклад, з використанням етнічних меншин, як це зробила Росія в Україні, не вдаючись до застосування військ або приховуючи їх. Тому всі три країни приєдналися до Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам (хоча початково керівництво Естонії не підтримувало цю ідею) та є активними у питаннях протидії гібридним загрозам.

Ймовірність військового наступу російської армії на країни Балтії є низькою, але Росія з високою вірогідністю може вдаватися до дій, спрямованих на підрив єдності в НАТО та готовності Альянсу захищати свої країни-члени. Такими діями вже називають порушення з боку РФ повітряного та морського простору країн Балтії, провокативні дії на кордоні, демонстрацію сили шляхом проведення оперативно-тактичних і стратегічних навчань та нарощування потужного російського угруповання на кордонах, що викликало повернення НАТО до стратегії стримування, особливо на східному фланзі. Згідно з рішенням варшавського саміту НАТО 2016 року, в країнах Балтії і Польщі на постійній основі розміщено чотири батальйонні тактичні групи загальною чисельністю 4 500 осіб. Триває місія Альянсу з повітряного патрулювання у балтійському повітряному просторі. На непостійній основі в акваторії Балтійського моря знаходяться бойові кораблі країн НАТО. Водночас підрозділи НАТО стали потенційними об’єктами провокацій з боку проросійських сил у країнах Балтії, про що попереджає служба розвідки Естонії

Країни Балтії також наголошують на потребі посилення військової складової Євросоюзу. Так, у вересні 2017 року на зустрічі міністрів оборони ЄС у Таллінні Литва закликала створити «військову Шенгенську зону», щоб оперативно перекидати війська територією Європи. Ця ініціатива в подальшому вилилась у створення постійного структурованого військового співробітництва (PESCO) та Європейського оборонного фонду. Литва, до речі, очолила один з напрямків співпраці PESCO – кібербезпеку, із створенням групи швидкого реагування.

Враховуючи порівняно нечисельні силові структури країн Балтії, тобто такі, що не здатні самостійно протистояти російським військовим підрозділам, приділяється особлива увага посиленню розвідки як ключового компоненту своєчасного попередження про приховані (гібридні) дії Росії проти цих країн, а також способу вивчення гібридних тактик РФ для визначення заходів протидії і сил, необхідних для їх реалізації. Так, у квітні 2017 року Департамент державної безпеки (ДДБ) і Другий департамент оперативних служб МО Литви опублікували звіт, в якому всі основні загрози пов’язали з Росією і Білоруссю, а головними з цих загроз було названо шпіонаж і кібератаки з боку РФ.

Врахувавши досвід застосування Росією «зелених чоловічків» у Криму і на Донбасі, в грудні 2016 року в Латвії заборонили носити військову форму особам, які не мають відношення до литовської армії. За незаконне носіння військової форми одягу передбачено штраф у розмірі 2 тис. євро, а за несанкціоновану торгівлю формою або розпізнавальними знаками литовської армії - до 20 тис. євро.

У випадку прихованої агресії РФ важливим завданням країн Балтії визначено утримання всієї території під контролем національних силових структур. Тому зросла роль територіальної оборони і місцевих служб безпеки. Наприклад, територіальна оборона в Естонії (Кайтселійт) організована за регіональним принципом у 15-ти повітах. До складу її підрозділів (близько 20 тис. осіб) входять місцеві жителі, які пройшли підготовку і сформовані у підрозділи. Зброю вони тримають удома, підпорядковуються МВС, а у військовий час переходять в оперативне підпорядкування збройних сил Естонії. Оскільки ТО Естонії базується на історичному минулому (Кайтселійт виник ще у 1917-1918 роках), то до сил ТО входять переважно етнічні естонці з високим рівнем патріотизму. Окрім загонів ТО, в Естонії діють місцеві помічники поліції та рятувальники-добровольці. Їхні групи формуються за регіональним принципом у громадах та включають осіб, які пройшли відбір і відповідну підготовку й мають необхідне оснащення. Формування таких груп розпочалося з інформаційно-просвітницької кампанії, під час якої населенню розповідали про необхідність взяти на себе відповідальність за безпеку в громадах. 

За оцінками «RAND Corporation», гібридною загрозою для безпеки країн Балтії є мережі організованої злочинності із зв’язками в Росії, які можуть використовуватись як інструмент розвідки на користь Кремля та інструмент внутрішньополітичної дестабілізації. Низка латвійських та іноземних політологів назвали Латвію одним з осередків російської організованої злочинності. Втім, експерти-криміналісти та латвійські депутати відзначають успіх національних правоохоронців у зменшенні такої присутності і впливу з боку РФ, хоча використання латвійського фінансового сектору для відмивання коштів викликає стурбованість навіть Європейської Комісії. 

З метою протидії російській пропаганді в країнах Балтії вдаються до заборони контенту і каналів, які загрожують національній безпеці, а також як заходи м’якої протидії стимулюють альтернативні канали інформування населення. Так, для створення противаги пропаганді російських телеканалів з лютого 2018 року в південно-східних районах Литви, де проживає велика кількість (200 тис.) етнічних поляків, розпочнеться трансляція польських телеканалів - TVP Info, Kino Polska International, Kino Polska Muzyka International, на що передбачено 350 тис. євро. Польські телеканали мають потіснити російські, що досі були досить популярними серед польського населення Литви.

Проросійські організації у країнах Балтії переважно спрямовані на захист російської мови або «антифашистську» риторику, яку підігріває російська пропаганда, але сепаратистські настрої у них на дуже низькому рівні. Російськомовні жителі Естонії та Латвії добре усвідомлюють різницю між якістю життя в путінській Росії та в країнах Балтії, тож не бажають стати громадянами РФ. Етнічні росіяни добре інтегровані у суспільства в країнах Балтії. Крім того, рівень життя в районах компактного їх проживання у Латвії та Естонії вищий, ніж у сусідніх районах РФ. Цей потужний стримуючий фактор не дозволяє Кремлю використати етнічних росіян для роздмухування сепаратистських настроїв, але не є перешкодою для «розкачування» внутрішньополітичної ситуації в країнах Балтії, для чого використовуються тези про права меншин, захист мови, збереження історії. Це свідчить про те, що Україні слід приділяти увагу соціально-економічному розвитку прикордонних з РФ районів, щоб незадовільний рівень життя там не став підґрунтям для сепаратизму, на чому зіграла РФ у Криму в 2014 році.  

Для жителів країн Балтії, які не здатні інтегруватися у суспільство, існує статус «негромадяни». Це у більшості випадків етнічні росіяни, які не змогли отримати громадянство країн Балтії переважно через незнання державної мови. Таких у Латвії нараховується 12,2% від загальної кількості населення, а в Естонії - 6,2%. В Україні було б корисно використати цей досвід, щоб унеможливити вплив осіб, які зрадили Україні та/або мають деструктивні для української державності переконання, на органи державного управління та виборчі процеси. 

Під гібридний напад потрапили татарська і польська громади Литви. У ДДБ Литви вважають, що РФ прагне використати місцевих татар в інтересах легітимізації анексії Криму. Російські дипломати постійно наголошують на тому, що в Литві порушуються права етнічних росіян і поляків та вимагають «надати виключні права польській громаді Вільнюського краю», намагаючись створити передумови для вимагання таких же прав для етнічних росіян у країнах Балтії.

Росія також намагається діяти через політичні сили. Наприклад, у Латвії висловлюють занепокоєння, що політична партія «Harmony Centre» фінансується і має тісні зв’язки з Москвою, що створює ризики для безпеки країни. Подібне ставлення й до «Savisaar’s Centre Party». Однак нейтралізатором цих ризиків є те, що жодна латвійська чи естонська політична сила не піде на створення коаліції з проросійською політичною силою. Запобіжником є стійкий проєвропейський і пронатівський політичний консенсус у цих країнах. 

Служби безпеки Естонії і Латвії висловили стурбованість використанням Росією «викривленої історії» для підривання суверенітету і безпеки їхніх країн, зокрема, нав’язуванням альтернативного бачення радянської окупації країн Балтії, в якому балтійські уряди подано як «фашистські».  У 2007 році в Естонії виправлення викривленої Радянським Союзом історії призвело до серйозного загострення внутрішньополітичної ситуації, коли після перенесення пам’ятника «Бронзовий солдат» із центру Таллінна на військовий цвинтар у масових безладах узяли участь близько двох тисяч етнічних росіян. Тоді радник президента Естонії Мерлє Маігре назвав ці події «конфліктом гібридного характеру», а естонський народ «прокинувся» і розпочалася робота з розробки превентивних заходів для недопущення повторення подібних випадків. 

Україні варто більш ретельно вивчити досвід країн Балтії з протидії гібридним загрозам з боку Росії, звертаючи увагу на ті механізми агресії, які Кремль повторює і в країнах Балтії, і в Україні. Постійна взаємодія дозволить своєчасно виявляти нові гібридні загрози й інструменти їх застосування та спільно виробляти способи протидії, а також зменшить ризик маніпуляцій, коли агресор використовує одну країну для відволікання уваги або завдання більшої школи іншій країні. В таких умовах, доцільно було б в рамках Східного партнерства за активної участі ЄС ініціювати створення безпекової платформи з протидії сучасним гібридним загрозам та врегулювання затяжних конфліктів. Платформу можна організовувати за «добровільним принципом, який існує в рамках PESCO, почавши з країн Балтії, Польщі, України, Молдови і Грузії. В якості першого кроку таку платформу можна розвивати на експертному рівні, головною метою якого буде підготовка базису та пропозицій до переведення її міжурядовий рівень. 

Матеріал підготовлений за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Громадська синергія".

Читали 1590 разів