Центр глобалістики XXI, Аналітика нафтогазової сфери, Геостратегія, Україна, Centre for Global Studies Strategy XXI

Центр глобалістики "Стратегія ХХІ" представляє вашій увазі результати моніторингу безпекової ситуації у Чорноморському регіоні. Відповідна аналітична записка "Чорноморська безпека: нові виклики" підготовлена на основі висновків експертів Центру та експертів - авторів часопису "Чорноморська безпека" №2 (34) 2019, в рамках проекту «Сприяння безпеці у Чорноморському регіоні шляхом більшої залученості неурядових гравців» за підтримки Чорноморського Трастового Фонду, проекту Німецького фонду Маршалла США.

 

 

 

 

 

 

 

 

Росія ввела низку обмежень свободи судноплавства у Чорному морі на період липня-серпня. Мотиви цих обмежень не до кінця зрозумілі.

 

  Автор: Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI", 

Cтаття написана в рамках проекту "Російський лобізм в Україні в контексті виборів 2019 року: джерела живлення, канали проникнення, механізми запобігання"  за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

еп

 

 

23 липня 2019 року у Києві був проведений круглий стіл «Російський лобізм в Україні: шляхи проникнення і можливості протидії», організований Центром глобалістики «Стратегія ХХІ» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», що був присвячений обговоренню лобістської діяльності Росії в Україні, а також можливих шляхів перешкоджання і протидії деструктивним впливам агресора. До дискусії у форматі Chatham house долучились представники експертного середовища, парламенту, наукових інституцій, громадських організацій та медіа.

12 липня 2019 р.  в Італії у Павії суд засудив  Віталія Марківа, який виконував свій громадянський обов’язок у лавах сил захисту України від російської воєнної інтервенції, до 24 років ув’язнення за причетність до вбивства громадянина Італії, журналіста Андреа Роккеллі (під Слов’янськом (Україна) у 2014 році). 

 

Ініціатива Європейського Союзу Східне партнерство (СхП), народжена у 2009 році, святкує своє десятиліття. Це достатній час для усвідомлення та оцінки успішності та водночас – критичний час для визначення майбутніх перспектив. СхП – формат, ініційований спільно Польщею і Швецією як відповідь на створений роком раніше, за пропозицією Франції, Союз для Середземномор’я. Польсько-шведський тандем прагнув виокремити із загальної Європейської політики сусідства країни на схід від ЄС та пов’язати їх спільними або принаймні схожими цілями та інтересами.

 

 Останнім часом з Москви лунає усе більше бравурних заяв про непохитність путінського режиму, про те, що Путін буде і після 2024 року, і до 2030-го дотягне. 

У ЗМІ малюється картинка, що в Росії усе залізобетонно. До Москви та Петербургу знову потягнулись українські квіслінги.Росія, оновлює мережі впливу на Україну зсередини. Прибираються старі схеми за якими працювали з попередниками на українському владному Олімпі. Для нових "голодних" і "спраглих" відпрацьовуються схеми заходу в Україну з Європи під відомими брендами. Йде вербування лобістів, розробляються заходи впливу. Але чи все так гаразд у самій Росії, беручи до уваги її внутрішню неоднорідність? 

 Автор: Михайло Гончар 

Стаття вперше опублікована на сайті Дзеркла тижня.

Cтаття написана в рамках проекту "Російський лобізм в Україні в контексті виборів 2019 року: джерела живлення, канали проникнення, механізми запобігання"  за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" 

19 червня у Києві відбудеться міжнародна конференція «10 років Східного партнерства: від досягнень до майбутнього». Захід співорганізовують Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, проект «Громадська синергія», Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» та Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

В кінці квітня відразу декілька європейських країн заявили про призупинення транзиту російської нафти. Причина – невідповідність якості сировини, що постачається, стандартним показникам російської експортної суміші Urals. Як виявилося, мова йде про високий вміст у нафті хлорорганічних сполук, яких там не повинно бути взагалі.

 

 

В Європі газопроводи "Північний потік-1" і "Північний потік-2"  оцінюються лише в бізнесовій системі координат. Проте, ці газопроводи також мають військовий вимір, який підпадає під технологію полігібресії путінської Росії – мультифронтальної та багатовимірної гібридної  агресії Кремля, яка ведеться проти України та Заходу військовими та невійськовими засобами. Російська атака на українську корабельну-катерну групу 25 листопада 2018 року у Чорному морі поблизу незаконно збудованого російського мосту через Керченську протоку продемонструвала, що Росія використовує збудовану інфраструктуру для розширення військової присутності під приводом необхідності її захисту.

 

Після окупації та анексії Кримського півострова й вторгнення на Донбас Росія вийшла на новий рівень гібридної агресії, об’єктом якої є не тільки Україна. У зоні особливої небезпеки опинилися нові незалежні країни, що виникли після розпаду СРСР, адже Росія продовжує вважати їх сферою свого впливу. Передусім ідеться про Білорусь і Молдову. Це обумовлює зростання політичного, економічного, енергетичного та інформаційного тиску на ці держави.

 

Сторінка 1 із 57