Центр глобалістики XXI, Аналітика нафтогазової сфери, Геостратегія, Україна, Centre for Global Studies Strategy XXI

Чи здатні Україна та ЄС запобігти шантажу чергового "газостопу" від РФ? Адже в тому, що саме цей сценарій наразі готується у Москві, сумнівів вже майже немає.

Таку бінарну поведінку Кремля – з одного боку, йде показушна демонстрація "конструктивного підходу" у Брюсселі, з іншого – підготовчі роботи з припинення транзиту через Україну, – можна умовно назвати сценарієм "лукавого Міллера".

Хоча "Газпром" та німці ввели в експлуатацію 2011 року перший "Північний потік", однак ГТС України, як і раніше, залишається основним транзитером російського газу, є незамінною для задоволення пікових потреб Європи та коли "Потік" зупиняють на щорічну профілактику.

 

 Стаття була вперше опублікована і написана спеціально для Української правди 

Станом на жовтень 2019 року безпекова ситуація у Чорноморському регіоні залишається нестабільною з тенденцією до подальшого погіршення. Росія продовжує застосовувати технології гібридної війни як у регіоні Чорного моря, так і в суміжних регіонах Каспію, Східного Середземномор’я, Балкан, де відверто домагається домінування на протидію Заходу.

 

Особливістю війни гібридного типу є те, що вона ведеться замасковано і націлена не на фізичне захоплення усієї країни, хоча не виключається взяття під контроль окремих районів або й усієї території, а на отримання патронату над державою, який досягається через вплив на населення, політикум, бізнес, силові структури. Тому протидія гібридним загрозам вимагає уваги до підвищення стійкості суспільства. Відповідно, на одне з перших місць у протидії гібридним загрозам виходять стратегічні комунікації та інформаційна безпека, увага до яких в Україні посилилась з початком активної фази російської агресії у 2014 році, і які стали однією з пріоритетних сфер її безпекової співпраці з ЄС і НАТО.

 

Центр глобалістики "Стратегія ХХІ" представляє вашій увазі результати моніторингу безпекової ситуації у Чорноморському регіоні. Відповідна аналітична записка "Чорноморська безпека: нові виклики" підготовлена на основі висновків експертів Центру та експертів - авторів часопису "Чорноморська безпека" №2 (34) 2019, в рамках проекту «Сприяння безпеці у Чорноморському регіоні шляхом більшої залученості неурядових гравців» за підтримки Чорноморського Трастового Фонду, проекту Німецького фонду Маршалла США.

 

 

 

 

 

 

 

 

Росія ввела низку обмежень свободи судноплавства у Чорному морі на період липня-серпня. Мотиви цих обмежень не до кінця зрозумілі.

 

  Автор: Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI", 

Cтаття написана в рамках проекту "Російський лобізм в Україні в контексті виборів 2019 року: джерела живлення, канали проникнення, механізми запобігання"  за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

еп

 

 

23 липня 2019 року у Києві був проведений круглий стіл «Російський лобізм в Україні: шляхи проникнення і можливості протидії», організований Центром глобалістики «Стратегія ХХІ» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», що був присвячений обговоренню лобістської діяльності Росії в Україні, а також можливих шляхів перешкоджання і протидії деструктивним впливам агресора. До дискусії у форматі Chatham house долучились представники експертного середовища, парламенту, наукових інституцій, громадських організацій та медіа.

12 липня 2019 р.  в Італії у Павії суд засудив  Віталія Марківа, який виконував свій громадянський обов’язок у лавах сил захисту України від російської воєнної інтервенції, до 24 років ув’язнення за причетність до вбивства громадянина Італії, журналіста Андреа Роккеллі (під Слов’янськом (Україна) у 2014 році). 

 

Ініціатива Європейського Союзу Східне партнерство (СхП), народжена у 2009 році, святкує своє десятиліття. Це достатній час для усвідомлення та оцінки успішності та водночас – критичний час для визначення майбутніх перспектив. СхП – формат, ініційований спільно Польщею і Швецією як відповідь на створений роком раніше, за пропозицією Франції, Союз для Середземномор’я. Польсько-шведський тандем прагнув виокремити із загальної Європейської політики сусідства країни на схід від ЄС та пов’язати їх спільними або принаймні схожими цілями та інтересами.

 

 Останнім часом з Москви лунає усе більше бравурних заяв про непохитність путінського режиму, про те, що Путін буде і після 2024 року, і до 2030-го дотягне. 

У ЗМІ малюється картинка, що в Росії усе залізобетонно. До Москви та Петербургу знову потягнулись українські квіслінги.Росія, оновлює мережі впливу на Україну зсередини. Прибираються старі схеми за якими працювали з попередниками на українському владному Олімпі. Для нових "голодних" і "спраглих" відпрацьовуються схеми заходу в Україну з Європи під відомими брендами. Йде вербування лобістів, розробляються заходи впливу. Але чи все так гаразд у самій Росії, беручи до уваги її внутрішню неоднорідність? 

 Автор: Михайло Гончар 

Стаття вперше опублікована на сайті Дзеркла тижня.

Cтаття написана в рамках проекту "Російський лобізм в Україні в контексті виборів 2019 року: джерела живлення, канали проникнення, механізми запобігання"  за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" 

19 червня у Києві відбудеться міжнародна конференція «10 років Східного партнерства: від досягнень до майбутнього». Захід співорганізовують Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, проект «Громадська синергія», Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» та Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Сторінка 1 із 57