На другому році російської війни в Україні та геополітичних викликів Європа опинилася на критичному етапі в сфері ядерної дипломатії. Конференція, яку організовував Гері Картрайт, видавець EU Today, за сприяння QuestComms.eu мала на меті заглибитися в динаміку розвитку ядерної дипломатії в Європі. Порядок денний був серйозним і своєчасним, зосереджуючись на підвищенні ядерної безпеки, захисту та гарантіях, а також на вивченні альтернатив залежності від російського ядерного палива та послуг. Ключовими доповідачами конференції були Андрій Чубик, асоційований експерт Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», та Оксана Іщук, виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», аналітик з міжнародних та енергетичних відносин.
Розмова з ними відкрила цінні інсайти на значення «Росатома», державної ядерної корпорації Росії, та її ролі у формуванні енергетичного ландшафту Європи.
Оксана Іщук ініціювала дискусію про значення «Росатома» в енергетичному ландшафті Росії. «Росатом», державна компанія, займається переважно атомною енергетикою та зберігає монополістичне становище, подібне до домінування «Газпрому» в газовому секторі.
Завдяки величезній мережі, що включає понад 400 організацій, вплив "Росатома" поширюється не тільки на виробництво цивільної енергії, але й на військову ядерну сферу. Окрім цивільної енергетичної діяльності, "Росатом" несе відповідальність за виготовлення та виробництво боєголовок у Росії. Корпорація контролює весь цикл розробки ядерної зброї, включаючи виробництво та утилізацію боєприпасів, а також іншу супутню військову та ядерну діяльність. Це підкреслює подвійну роль Росатома як у цивільній, так і у військовій сферах в енергетичному та оборонному секторах Росії.
Андрій Чубик підкреслив участь «Росатома» в міжнародних проектах, зокрема в таких регіонах, як Азія та Африка, де його діяльність викликає занепокоєння через брак прозорості та дотримання протоколів безпеки.
На конференції також було розглянуто феномен, коли країни, що розвиваються, вибирають послуги Росатома замість західних колег.
Незважаючи на занепокоєння з приводу ядерної безпеки та прозорості, такі країни, як Узбекистан, Туреччина та Білорусь, співпрацюють з Росатомом, викликаючи питання про мотивацію такого партнерства.
Дискусія підкреслила необхідність для Європи диверсифікувати свій ядерний ланцюжок поставок і зменшити залежність від російських технологій і палива. Пропозиції включали дослідження альтернативних джерел урану, перехід на західні альтернативи паливу та обмеження передачі західних технологій «Росатому».
Проте проблеми залишаються, зокрема небажання деяких європейських країн накладати санкції на "Росатом" і складність існуючих ділових зв’язків між західними компаніями та російськими партнерами.
Нещодавній інцидент із захопленням судна, яке перевозило збагачений уран із Росії до Сполучених Штатів, ще більше підкреслює складність застосування санкцій і необхідність скоординованих дій.
На завершення конференції було підкреслено нагальну необхідність для Європи вирішити проблему своєї залежності від російських ядерних технологій і палива.
Віддаючи пріоритет єдності, стратегічним діям і проактивному лідерству, Європа може пом’якшити ризики, пов’язані з ядерними амбіціями Росії, і захистити свою енергетичну безпеку та незалежність перед обличчям геополітичних викликів.
Цей матеріал було вперше опубліковано на сайті EU Today