Енергетика – головна тема президентських перегонів в США

Попередньо висунуті кандидатами на пост наступного Президента Сполучених Штатів, демократка Хілларі Клінтон і республіканець Дональд Трамп, демонструють різну риторику щодо доцільності реалізації трубопроводу Keystone XL та проектів сланцевого газу. В той час, як кандидат від демократів виступає за чисту енергетику, кандидат від республіканців сприймає енергетичну інфраструктуру як джерело доходів для бюджету США.

Філадельфія – Не лише громадянські права, права меншин, мусульман, мексиканців, стіни для захисту від нелегальних мігрантів та можливість обрання першої жінки на посаду Президента Сполучених Штатів, а й енергетика є важливими питаннями, що характеризують нинішні президентські перегони.

 

Енергетика стала темою президентської передвиборної кампанії Дональда Трампа, коли він, будучи ймовірним кандидатом від республіканців, висловив підтримку реалізації трубопроводу Keystone XL, як засобу посилення американської економіки через отримання частини генерованих ним прибутків.

 

Проект трубопроводу Keystone XL,розроблений канадським концерном TransCanada з метою постачання сирої нафти з пісковиків Альберти до Техасу через Монтану, Північну Дакоту, Південну Дакоту, Небраску, Іллінойс, Канзас, Міссурі та Луїзіану, був відхилений адміністрацією президента США Барака Обами. Будучи демократом, він виступив проти реалізації проекту, аргументуючи це необхідністю зменшення споживання нафти як заходу на шляху подолання кліматичних змін.

 

Позиція Трампа з приводу проекту KeystoneXL, чия Республіканська партія має глибокі зв’язки з нафтовою промисловістю, відрізняється від позиції колишнього держсекретаря Хілларі Клінтон. Вона критикувала проект канадського трубопроводу, аргументуючи це тим, що кліматичні зміни – це головна загроза національній безпеці США.

 

Пані Клінтон витупає проти реалізації трубопроводу через тиск зі сторони екологів, які складають важливу частину електорату Демократичної партії. В дійсності, перебуваючи на посаді держсекретаря, пані Клінтон заявляла про готовність підтримати трубопровід з метою збільшення постачання нафти з Канади та відповідно зменшення залежності США від імпорту з Саудівської Аравії та Венесуели. 

 

Зміна орієнтирів в енергетичних питаннях пані Клінтон також не оминула і питання  сланцевого газу. Будучи демократом-центристом, вона змушена робити поступки лівому крилу своєї партії для того, щоб заручитися підтримкою в боротьбі за звання кандидата від Демократичної партії. З одного боку, пані Клінтон довгий час була прихильницею реалізації проектів видобутку сланцевого газу в США для допомоги союзникам США в Європі на шляху зменшення енергетичної залежності від Росії та перетворення в такий спосіб США на експортера газу глобального масштабу. З іншого боку, пані Клінтон, з огляду на тиск з боку екологів, заявила про те, що вона виступає за більш жорсткі регуляторні норми у сфері видобутку нетрадиційного газу. Вона також схвалює видобуток сланцевого газу лише за умови підтримки його місцевими громадами і виступає проти проектів буріння свердловин для пошуку газу в Арктичному океані біля узбережжя Аляски – крок який підтримував навіть президент Обама зі своїми більш вираженими лівими поглядами, ніж у пані Клінтон.

 

В свою чергу Трамп відкрито схвалив видобуток сланцевого газу, посилаючись на те, що США потребують великих обсягів дешевого газу та нафти для посилення своїх позицій на світових ринках.

 

Пан Трамп, одіозний мільярдер, що був номінований в кандидати від республіканцівв якості аутсайдера, всупереч своїм пропозиціям тимчасової заборони в’їзду мусульман на територію Сполучених Штатів, ініціювання перегляду формату функціонування НАТО та підтримки співпраці з Росією у вирішенні ключових глобальних проблем, не дивлячись на агресивні дії Москви в Європі, також усно схвалив видобуток сланцевого газу, як засіб що має забезпечити американців дешевим пальним для їх автомобілів.

 

Клінтон і Трамп перед проблемою зближення Ізраїлю з Росією

 

Крім трубопроводу KeystoneXL та видобутку сланцевого газу, перед Клінтон і Трампом постає ще одна енергетична проблема, пов’язана з нещодавньою зміною енергетичної політики Ізраїлю. Будучи традиційним союзником Сполучених штатів, Ізраїль посилив зв’язки з Росією після того, як прем’єр-міністр Бенджамін Нетаньяху запросив російську державну компанію «Газпром» розробляти ізраїльські газові родовища в Середземному морі.

 

Рішення запросити «Газпром» до розробки газових родовищ пов`язують з призначенням нового міністра оборони Авігдора Лібермана,  агресивного радикального правого політика з глибокими зв'язками в Кремлі, який схвалює збільшення присутності Росії на енергетичному ринку Ізраїлю.

 

Ліберман, по суті, вважає, що  «Газпром» може допомогти Ізраїлю доставляти скраплений  газ на зарубіжні ринки, підтримуючи економіку Росії в період глибокої кризи, обумовленої економічними санкціями, накладеними на Кремль Сполученими Штатами та Європою через анексію Криму та окупацію частини Східної України.

 

 План Лібермана суперечить пропозиціям колишнього міністра оборони Моше Яалона, який наполягав на необхідності експорту природного газу з ізраїльських газових родовищ в Середземному морі в Європу через Туреччину, з метою зменшення енергетичної залежності Європейського Союзу від Росії і Алжиру.

 

Нещодавнє зближення Ізраїлю з Росією в енергетичній сфері також пов'язане із погіршенням відносин Ізраїлю зі Сполученими Штатами, після того як президент Обама підтримав зняття санкцій з Ірану на тлі протистояння цьому прем’єр-міністра Нетаньяху.

 

В Ізраїлі також висловили занепокоєння з приводу заяви Трампа про необхідність вирішення спору між Ізраїлем і Палестиною, розглядаючи аргументи двох сторін конфлікту: заяву, яку республіканський кандидат зробив без такого самого чіткого засудження терористичних атак палестинців.

 

З іншого боку, демократи засудили рішення прем`єр-міністра Нетаньяху звернутися до Конгресу в контексті підтримки Обамою скасування іранських санкцій, асоціювавши тим самим позицію Ізраїлю з позицією одного з американських республіканців, в той час як переговори з Тегераном все ще тривали – крок, який демократи сприйняли як образу для Сполучених Штатів.

Тепер, після окреслення нового проросійського курсу уряду Нетаньяху в питаннях енергетики, у Сполучених Штатів є ще одна причина для занепокоєння через поведінку Ізраїлю, що тим самим ризикує відштовхнути важливого члена НАТО – Туреччину, а також поставити під загрозу як енергетичну, так і національну безпеку Європи.

Це ще одне з основних питань, на яке Клінтон і Трамп мають дати відповіді.

Matteo Cazzulani

Strategy XXI

@MatteoCazzulani



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів