Автор: Олександр Александрович, Посол з особливих доручень МЗС України з вивчення міжнародного досвіду трансформації економіки
Европа серйозно настроєна перерізати цифрову пуповину США. А Україна?
Здорові і прагматичні сили в Европі усвідомлюють, що модель внутрішнього правління і зовнішньої політики президента США Д.Трампа може зберегтися і після його відходу від влади. Відтак, головним завданням для европейців є забезпечення стратегічної автономности в критичних сферах економіки не тільки від старих диктатур на кшталт Китаю чи росії, але й від непередбачуваних, ненадійних і чим далі ворожіших Сполучених Штатів.
За оцінками Австралійського Інституту стратегічної політики, у 64-х ключових технологіях Китай тримає першість в 57-ми і ще 7 за США; Европа – нуль. Про все сильнішу залежність Европи від іноземних технологічних провайдерів наголошується і в Доповіді Маріо Драгі про конкурентоздатність ЕС.
Шлях Европи до цифрового суверенітету лежить через подолання 90%-ї залежности її цифрової інфраструктури (хмара, обчислювальні потужності і софтвер) від американських компаній. Ключова проблема полягає в прямому і непримиримому юридичному конфлікті: Закон США від 2018 року про «хмару» (Clarifying Overseas Use of Data = C-L-O-U-D Act), як і Закон про збір розвідувальних даних про іноземних агентів (Foreign Intelligence Surveillance Act) зобов’язують всі американські технологічні компанії розкривати будь-які зібрані ними дані за кордоном або про іноземні уряди чи іноземних громадян, які вони отримали внаслідок надання своїх цифрових (хмарних) послуг. Це законодавство стоїть вище за міжнародні контрактні зобов’язання сторін. Більше того, американським компаніям заборонено інформувати іноземних партнерів про те, що вони були змушені розкрити їхню конфіденційну інформацію для очей і вух американських органів влади.
Ці драконівські юридичні норми вступають у прямий конфлікт із законодавством ЕС про захист персональних даних. Отже, до політичних і безпекових мотивів відмови европейців від цифрових послуг заокеанських контрагентів додаються ще й юридичні і законодавчі перепони.
Серйозним недоліком европейської системи цифрових послуг експерти називають те, що вона має занадто ліберальні тендерні правила і зосереджена виключно на інтерфейсі між провайдерами і споживачами. Завзято регулюючи електронну комерцію чи продаж застосунків, Брюсель проспав той факт, що вся цифрова інфраструктура перебуває у власності не-европейців. Тому експерти бачать мало толку в таких ініціативах, як Закон ЕС про цифрові ринки або антитрастові судові справи. Натомість фундація Eurostack Industry Initiative пропонує промислову стратегію, базовану на трьох палях:
По-перше, купуй европейське: правила (державних) закупівель для критичної інфраструктури повинні віддавати перевагу місцевим провайдерам (так роблять в США і Азії).
По-друге, будуй европейське: приватний сектор повинен інвестувати в розробку европейських альтернатив, а не канючити дотації від европейських урядів для закупівлі неевропейських цифрових послуг.
По-третє, субсидіюй европейське: необхідно створити спеціальний фонд (на рівні ЕС та/або національних країн), з якого би фінансувалися европейські технологічні проєкти.
Усвідомлюючи негативні для себе тренди, американські техногіганти вдаються до т. зв. методу «sovereignty washing», пропонуючи рішення у вигляді нібито суверенних хмарних сервісів, розміщуючи свої дата центри на території Европи й укладаючи партнерства з місцевими операторами. Але ці псевдо-суверенні рішення не скасовують вищезгадані норми законодавства США про розкриття даних. Наочним прикладом цього «відмивання суверенітету» був мертвонароджений европейський проєкт Gaia-X по створенню загальноевропейського хмарного сервісу. Наміри були добрі і правильні, але Microsoft, Google і AWS пролобіювали свою співучасть у проєкті, що звело нанівець його головну мету.
Інший приклад, який продемонстрував вразливість европейців, стосується купівлі американською ІТ компанією Kyndryl нідерландського хмарного провайдера Solvinity. Цей крок став неприємною несподіванкою для урядових клієнтів Solvinity, до яких належать Міністерство юстиції та безпеки Нідерландів та муніципалітет Амстердама; вони якраз обирали вітчизняну компанію, щоб убезпечити себе від іноземного впливу.
Беручи до уваги вищенаведені та инші приклади вразливости Европи, ряд країн ЕС і розташованих в Европі міжнародних організацій розпочали активні кроки з пошуку альтернатив.
Так, австрійське федеральне Міністерство економіки, енергетики і туризму протягом чотирьох місяців перенесло всю свою внутрішню комунікацію на европейську відкриту колабораційну платформу Nextcloud. Воно наразі не повністю відмовилося від Microsoft Teams, бо з цією платформою продовжують працювати багато його міжнародних партнерів, в т.ч. Европейська Комісія, але у цій зовнішній комунікації заборонено передавати будь-яку чутливу інформацію. Приклад цього міністерства наслідували ряд інших установ Австрії. При цьому на першому місці були міркування не вартости послуг (хоча Nextcloud виявився навіть дешевшим за американські аналоги), а безпеки і суверенітету. Поруч з Nextcloud все більш популярними стають OVHcloud і Collabora, які гарантують реальний контроль клієнтів над власними даними.
Міжнародний Кримінальний Суд в Гаазі оголосив в листопаді 2025 року про відмову від Microsoft Office на користь европейської альтернативної програми OpenDesk, що спільно розроблений і надається Центром цифрового суверенітету ФРН та Національним інститутом здоров’я Нідерландів. Це часткова відповідь на політичний тиск з боку США, зокрема коли ряд суддів МКС були тимчасово позбавлені доступу до своїх банківських рахунків через блокування американських банківських карток Visa/MasterCard і до своїх поштових скриньок Outlook.
В Німеччині земля Шлезвіг-Гольштайн теж припинила співпрацю з Microsoft, перевівши 24 000 своїх співробітників на LibreOffice, Nextcloud, Open Xchange та Thunderbird.
Міністерство економіки і фінансів Франції нещодавно завершило розробку NUBO – приватної хмарної ініціативи на основі OpenStack, яка буде оперувати чутливою державною інформацією.
В липні 2025 року Німеччина, Франція, Італія і Нідерланди заснували Европейський консорціум цифрової інфраструктури для публічного цифрового простору. Його діяльність спрямована на розробку і масштабування суверенних цифрових послуг на кшталт OpenDesk.
Диверсифікація від іноземних ресурсів і власна автономність мусить бути забезпечена і в банківській сфері, про що в унісон говорять Комісарка ЕС з фінансових послуг Марія Луїс Альбукерке та Европейський Центробанк. На це спрямована ініціатива створити власну електронну платіжну систему для евро як альтернативу для Visa/MasterCard та Apple/Google Pay.
Европейців непокоїть і домінування США, рф та КНР у космосі із загрозами крадіжки чутливої інформації та/або порушення европейських систем комунікації. Так, з’явилася інформація про ворожу діяльність російських розвідувальних супутників «Луч-1» і «Луч-2» стосовно европейських супутників. Відтак, Еврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс оголосив про запуск програми Govsatcom, яка покликана забезпечити безпеку обміну секретною інформацією поміж країнами-членами ЕС. А до 2030 року планується створення платформи обміну військовими розвідданими всередині ЕС без участі США.
Звісно, активний процес становлення цифрового суверенітету ЕС буде тривалим і не обов’язково повністю витіснить з европейського ринку американські технологічні компанії. Але тренд цілком очевидний і довгостроковий.
Вищенаведена інформація мала би дати поживок для роздумів та конкретних дій і в Україні. Будь-то Майкрософт, Старлінк, Палантір, Віза/Мастеркард чи повсюдні китайські камери та електромобілі – їхні товари і послуги викликані аж ніяк не благодійними намірами і не тільки бажанням отримувати стабільні прибутки. Перефразовуючи влучний вислів прем’єр-міністра Канади Марка Карні: сильніша чужоземна сторона пропонує (цифрову) інтеграцію, щоби поставити вас в перманентну і довгострокову залежність від неї. Хотілося б сподіватися, що черговий Київський міжнародний форум з кіберстійкості, який пройде 19-20 лютого 2026 року, спробує сформулювати відповіді і на ці запитання.
Джерела:
//www.theregister.com/2025/12/22/europe_gets_serious_about_cutting/
Примітка: Огляди регулярно надсилаються до відповідних ЦОВВ залежно від тематики