Європа перенасичена енергоресурсами, попит неухильно падає, оскільки ефективно впроваджується політика заощадження. З 2004 по 2014 рік споживання первинних енергоресурсів в Європейському Союзі скоротилося на 12%, а споживання природного газу - на 21%.
Тим не менше, в червні 2015 року, контрольована державою російська газовидобувна корпорація "Газпром" оголосила про намір побудувати Nord Stream 2, новий великий газопровід в Європу разом з BASF, E.ON, OMV, ENGIE та Royal Dutch Shell. Вони хочуть побудувати ще один газопровід з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря, хоча наразі використовується лише половина потужності Nord Stream 1. Цей проект не має ніякого сенсу і має бути анульованим.
Найважливішим проектом чинної Європейської комісії є створення реального енергетичного ринку, європейсько Енергетичного союзу. Ця стратегія має п'ять взаємопов'язаних цілей, а саме енергетична безпека, інтеграція ринків, енергоефективність, декарбонізація, дослідження, інновації та конкурентоспроможність. Nord Stream 2 суперечить усім цим цілям.
Основною метою ЄС є забезпечення надійності поставок, тому що "Газпром" скоротив постачання газу в більш ніж дванадцять країн ЄС протягом двох тижнів у січні 2009 року. Дослідження Шведського дослідницького агентства оборони (Swedish Defence Reserach Agency) довело, що Росія використовувала "енергетичну політику як елемент примусу" п`ятдесят п`ять разів з 1991 до 2006 року, при цьому "Газпром" став винуватцем в шістнадцяти з цих випадків. "Газпром" має величезний надлишок потужностей з видобутку газу, але він не може продати його, навіть за дуже низькими цінами, тому що він заробив репутацію абсолютно ненадійного постачальника.
Nord Stream 2 суперечить амбіціям Енергетичного союзу з диверсифікації джерел постачання і маршрутів транспортування. Десять членів ЄС з східної частини спільноти висловили відповідний протест. Як зазначає Єврокомісія: "6 держав-членів ЄС залежать від одного зовнішнього постачальника на весь обсяг їх імпорту газу". Комісар з питань енергетики Аріас Каньєте зробив висновок, що Nord Stream 2 "збільшить залежність Європи від одного постачальника" і "посилить залежність Європи від одного маршруту". Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович попередив, що "проект Nord Stream 2... може означати можливість повного відключення поставок газу з Росії до Європи через Україну і Словаччину". Заради безпеки поставок, ЄС також підтримує збільшення постачання газу у зрідженому вигляді.
"Третій енергетичний пакет" ЄС спрямований на забезпечення розподілу транспортування і постачання з метою створення справжнього європейського ринку для всіх видів енергоресурсів, так щоб "споживачі з однієї держави-члена ЄС міг зробити усвідомлений вибір і купувати для себе енергоресурси вільно і без надмірних складнощів у будь-якої компанії в будь-якій іншій державі-члені ЄС". Nord Stream 2 будуть просувати законним шляхом, але його очевидною метою є надати "Газпрому" і його п'яти друзям з Європейського союзу олігополістичний контроль на газовому ринку в самому центрі Європи.
Природний газ може бути чистішим ніж вугілля, але як і раніше вуглевмісним видом палива, у той час як ЄС виступає за декарбонізацію. Посилення домінування цих національних чемпіонів буде також перешкоджати еволюції малих інноваційних енергетичних компаній.
Крім того, "Газпром" - це не звичайна державна корпорація. У Східній Європі він є інструментом забезпечення геополітичних цілей Росії, застосовуючи обмеження поставок або підвищення цін відповідно до цілей Кремля.
Широке використання "Газпромом" посередників в міждержавних угодах супроводжується численними звітами та доповідями про масштабну корупцію. Якщо б ця компанія була меншою, багато доповідей призвели б до міжнародних розслідувань фактів корупції та відмивання грошей. Інвестори розуміють справжній стан справ. Ринкова капіталізація Газпрому різко впала з пікового значення $369 млрд у травні 2008 року до одної сьомої - нинішніх нікчемних $52 млрд.
За більшістю стандартів, "Газпром" є найбільш кричущим порушником правил конкуренції в ЄС, але Єврокомісія досі є дуже слабкою, щоб покарати його за цінову дискримінацію і заборону вільної торгівлі газом між державами-споживачами.
Політичним спонсором Nord Stream 2 є німецький віце-канцлер Зігмар Габріель від Соціал-демократичної партії. На зустрічі, присвяченій проекту Nord Stream 2, з президентом Володимиром Путіним у Москві 28 жовтня, Кремль цитує Габрієля, який ніби-то заявив: "Що є найбільш важливим з огляду на правові питання, так це наше прагнення залишити все в компетенції німецької влади, наскільки це можливо". Ці слова звучать як спроба саботувати створення Енергетичного союзу ЄС спільно з Кремлем.
На щастя, Європейська комісія висловила різкий протест. Комісар з питань енергетики Аріас Каньєте заявив, що "проект Nord Stream 2 не може в жодному разі стати проектом спільного [ЄС] інтересу».
Факти достатньо прості. Росія прагне через Nord Stream 2 торпедувати спроби Європи об'єднатися в Енергетичний союз. У цій роботі вона мобілізувала сильних союзників. Питання в тому, чи володіє Європейський союз достатніми силами, щоб блокувати цей проект.