Результати експертного опитування «Глобальна стратегія ЄС: Місце, роль і вклад України»

Зміна геополітичної та безпекової ситуації довкола Європейського Союзу, яка була серед іншого спричинена появою нових конфліктних зон в Східній Європі і на Близькому Сході та агресивною політикою Російської Федерації, спонукала ЄС до вироблення нового комплексного бачення своєї зовнішньої і безпекової політики. В результаті, у червні 2016 року на засіданні Європейської Ради була схвалена Глобальна стратегія ЄС «Спільне бачення, Спільна дія: Сильніша Європа» (EU Global Strategy «Shared Vis

П’ятьма пріоритетами зовнішньої діяльності ЄС були визначені: посилення безпеки й оборони; інвестування у стійкість держав і суспільств на сході і півдні; розвиток інтегрованого підходу до конфліктів і криз; сприяння і підтримка спільного регіонального порядку; посилення глобального управління на основі міжнародного права.

Результати першого року імплементації Глобальної стратегії ЄС будуть обговорені лідерами Євросоюзу у червні 2017 року.

Наскільки змінилися стосунки Україна-ЄС у двосторонньому та багатосторонньому (Східне партнерство) вимірах, яке місце займає Україна у спільному зовнішньополітичному баченні Євросоюзу, як враховано інтереси України, і які перспективні напрямки подальшої безпекової співпраці України з ЄС, оцінювали українські експерти, які взяли участь у проведеному Центром глобалістики «Стратегія ХХІ» у квітні 2017 року опитуванні.

За результатами опитування 32-х експертів з різних регіонів України, щодо впливу Глобальної стратегії ЄС на реалізацію зовнішньої і безпекової політики Євросоюзу респонденти розділились на три майже рівні групи (Рис. 1). 34,4% з них відповіли, що Стратегія стала шляхом до потужнішої та ефективнішої зовнішньої і безпекової політики ЄС, 37,5% - дали негативну відповідь, а 28,1% - не визначились. Це може свідчити про відсутність інформації із Брюсселя про хід імплементації Глобальної стратегії ЄС.

1 Surv

У суто безпековому сегменті більшість експертів – 59,4%, вважають, що ЄС не відіграє роль глобального провайдера безпеки, здатного протидіяти сучасним загрозам (Рис.2). Позитивну відповідь надали 18,8% респондентів, а решта – або не визначились із відповіддю, або обрали іншу відповідь.

2 Surv

Недостатньо врахованими у Глобальній стратегії ЄС вважають опитані експерти інтереси регіонів Східної Європи і Чорноморського регіону (Рис.3). Такої думки дотримуються 75% респондентів, які вважають, що Стратегія відображає лише окремі інтереси цих регіонів, а ще 21,9% - оцінюють, що регіони не відображені належним чином.

3 Surv

Глобальна стратегія ЄС не відображає подальше розширення Євросоюзу. У цьому переконані 53,1% респондентів (Рис.4). Четверта частина експертів (25%) все ж вважають, що цей зовнішньополітичний документ Євросоюзу стимулює його подальше розширення. А от 15,6% вбачають у ньому фактор стримування, і лише 3% - повної зупинки розширення.

4 Surv

Відносини між Україною і Євросоюзом після схвалення Глобальної стратегії ЄС, як оцінюють 18,8% респондентів, не змінились (Рис.5). Схожої позиції дотримуються й 56,3% експертів, які вважають, що Стратегія лише підтвердила існуючий до цього формат взаємодії Україна-ЄС. Позитивні корективи вбачають 15,6%, а негативні – 9,4%.

5 Surv

Половина опитаних експертів (50%) вважає, що Глобальна стратегія ЄС не надає відповідь щодо ролі і місця України у євроатлантичній системі безпеки (Рис.6). Четверта частина (25%) вбачають у Стратегії перспективи інтеграції України і до ЄС, і до НАТО. Прямо протилежної точки зору – ні до ЄС, ні до НАТО – дотримуються 18,8% респондентів.

6 Surv

 

Водночас, переважна більшість респондентів (75%) вважають, що Глобальна стратегія ЄС залишає для України лише поле для співробітництва, але не можливість майбутнього членства (Рис.7).

7 Surv

 

Очевидно, що брак інформації не дозволив більшості опитаних експертів (56,3%) визначити, чи врахувало керівництво України Глобальну стратегію ЄС у своїй діяльності у сфері європейської інтеграції (Рис.8). Кількість негативних відповідей (28,1%) більш, ніж вдвічі переважає позитивні відповіді (12,5%).

8 Surv

 

В цілому позитивною є оцінка українськими експертами ступеня інтеграції України до Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС (Рис.9): 46,9% вважають її задовільною і мінімально достатньою; 18,8% - такою, що відповідає актуальним можливостям України і ЄС. Незадовільно ступінь інтеграції оцінили 28,1% респондентів.

9 Surv

 

Найбільш успішними сферами безпекової співпраці України з ЄС опитані експерти назвали (Рис.10): енергетичну безпеку (53,1%); реформування сектору безпеки (40,6%); протидію нелегальній міграції (31,3%). А от успішність взаємодії з врегулювання конфліктів, перш за все російсько-українського конфлікту, оцінили лише 12,5% респондентів.

10 Surv

 

Першочерговими напрямками подальшого розвитку зовнішньополітичної і безпекової співпраці України з ЄС українські експерти визначили енергетичну безпеку (17,5%) та інформаційну безпеку (16,2%). Другу групу пріоритетних сфер склали: військова взаємодія і участь в операціях ЄС (12,5%); протидія нелегальній міграції (10%); кібер-безпека (8,7%); протидія гібридній агресії (7,5%). До третьої за значимістю групи входять: реформування сектору безпеки (5%); ВТС (5%); боротьба з тероризмом (5%). І найменш значимими напрямками розвитку співпраці України з ЄС експерти назвали: екологічну безпеку; боротьбу з організованою злочинністю; науку і освіту; боротьбу з корупцією; соціальну безпеку; співпрацю в інших регіонах; сталий розвиток.

 



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів