Серед учасників заходу, яких було більше п’ятдесяти, були глави та представники іноземних дипломатичних місій в Україні, депутати Верховної Ради України, представники Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ, Міністерства закордонних справ України, члени УНП ФГС СхП, українські науковці та експерти, яких Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні пан Крістіан-Леон Цуркану поінформував про пріоритети і програму Румунського головування в Раді ЄС.
У своїй привітальній промові на початку заходу Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина підкреслила важливість Чорноморського регіону у Програмі Румунського Головування в Раді ЄС. «Мені як представнику уряду дуже імпонує фокус, який обрала Румунія у період свого головування – тобто, фокус не лише на країнах Східного партнерства, а й на всьому Чорноморському регіоні. Це означає, що ми готові згуртовуватись заради спільних цілей незалежно від приналежності до Європейського Союзу. Мені здається, це якраз той напрямок, який може бути «контрибутором» і в контексті знань, і досвіду, який має Україна, і в контексті економічних маршрутів і зв’язків. Також ми не маємо ігнорувати безпекові виклики і питання», - зазначила вона.
Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар привернув увагу до безпекових та енергетичних питань, відображених у Програмі Румунського Головування в Раді ЄС. «Питання Північного потоку-2 румунська сторона реанімувала, яке свого часу було підняте Польщею. Це має важливе значення для проблематики безпеки, і не тільки в контексті енергетичної безпеки, а в більш широкому форматі», - сказав він. Михайло Гончар відзначив ефективність перших кроків Румунського Головування та висловив пропозицію, згідно з якою рішення європейських країн про призупинення участі в проекті "Північний потік-2" на шість місяців - термін запропонований США для порятунку ДРСМД - могло би стати додатковим асиметричним важелем впливу на РФ для безпеки у Чорноморському регіоні.
Представляючи Пріоритети Румунського Головування в Раді ЄС, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні пан Крістіан-Леон Цуркану повідомив, що головування Румунії ґрунтується на 4 «стовпах»: 1) Європа зближення; 2) Безпечніша Європа 3) Європа як сильніший глобальний гравець; 4) Європа спільних цінностей. Він висловив повну підтримку Румунією територіальної цілісності та суверенітету України, її євроінтеграційних прагнень, а також прагненні Румунського Головування покращити безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні, адже країни регіону зіткнулися з багатьма новими викликами. «Ми переконані, що безпека Чорноморського регіону - це не лише питання безпеки України чи кількох країн регіону, це безпека всього ЄС», - наголосив пан Посол, додавши, - «Румунія не просто сусід України, вона друг України».
У свою чергу, Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганна Гопко закликала ЄС виробити стратегію для Чорного моря і наголосила, що Румунське Головування в ЄС є доброю нагодою для Брюсселя посилити співпрацю ЄС та США з метою протидії спільним безпековим загрозам у регіоні. «Після вступу Болгарії та Румунії до ЄС Чорне море стало морем Європейського Союзу. Однак зараз ми бачимо, як воно трансформується в «російське озеро» після окупації та анексії українського Криму. Кремль уже розмістив новітні ракети в Криму, брутально порушує Договір про ракети середньої і малої дальності. Тому дуже важливо мати стратегічне бачення стримування Росії у Чорноморському регіоні та приборкати російський мілітаризм», - зауважила Ганна Гопко. Вона також акцентувала увагу на необхідності зупинення будівництва «Північного потоку-2», введення «азовського пакету санкцій», посилення вимог щодо звільнення українських військовополонених, заручників та політичних в’язнів, які незаконно утримуються на території РФ та окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей.
Пріоритети для України під час Головування Румунії в Раді ЄС озвучила заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України Марія Іонова, яка зосередилась на викликах безпеці Чорноморського регіону і Європи в цілому, з огляду на руйнівну політику Росії, стрімку мілітаризацію Криму, агресивні дії РФ в акваторії Азовського моря, та подякувала Румунії за увагу до цих питань. «Ми дякуємо, що під час Мюнхенської конференції безпеки саме Президент Румунії чітко висловився і заявив про посилення присутності НАТО в регіоні Чорного моря. Це говорить про те, що ви дійсно усвідомлюєте ті загрози, які наразі існують в акваторії Чорного моря», - сказала вона. Марія Іонова також відзначила важливість гуманітарних ініціатив ЄС в Чорноморському регіоні, у т.ч. й конкретної допомоги Україні, і звернулася до румунської сторони з проханням приділяти більше уваги координації дій для захисту Чорного моря, а також басейнів річок Дунаю, Дніпра і Дністра.
Про важливість для ЄС співпраці в чорноморському регіоні також говорив Голова Представництва ЄС в Україні Посол Х’юг Мінгареллі, згадавши про вже існуючі формати, зокрема Східне партнерство та визначені для нього «20 досягнень Східного партнерства до 2020 року». Він нагадав про чітку позицію ЄС щодо неприпустимості агресивних дій Росії, які вона вчинила у листопаді 2018 року, вимоги негайно звільнити 24 українських моряків та трьох суден, а також схвалення Євросоюзом нових санкцій за такі дії РФ та рішення про надання допомоги українському Приазов’ю. «Ми маємо намір мобілізувати наші програми співпраці та засоби деяких міжнародних фінансових інституцій, ЄІБ і наших країн-членів для покращення залізничного та автомобільного сполучення між Маріуполем та Запоріжжям, Маріуполем та Одесою. Ми обговорюємо деталі того, що ми можемо зробити», - сказав Посол Мінгареллі.
Продовжуючи питання безпеки у регіоні Чорного моря, начальник відділу Департаменту ЄС і НАТО МЗС України Георгій Толкачов нагадав про ініціативу міністра Павла Клімкіна розробити всеохоплюючу відповідь міжнародної спільноти на факт агресії РФ у Керченській протоці, яка б включала економічний і безпековий аспекти. «Росія намагається заблокувати Приазов’я і зробити населенню життя нестерпним в усіх аспектах. Також залишається військова загроза вторгнення. Тому ми очікуємо, що посилення військово-морської присутності НАТО в Чорному морі буде стримуючим фактором», - зазначив представник МЗС.
Національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Геннадій Максак окреслив очікування від Румунського головування і ключові сфери, в яких можлива співпраця між Україною та Румунією. «Пріоритети, які обрала для себе Румунія – «Безпечна Європа», «Сильніший глобальний гравець», «Європа спільних цінностей», я би поєднав таким чином: «Сильніший глобальний гравець, який поєднує безпекові питання і цінності». Саме це поєднання може змінити підхід Європейського союзу до тих явищ, які є на території сусідства і країн, що безпосередньо готові розвивати свою європейську інтеграцію», - зазначив він. Геннадій Максак також відзначив важливість співпраці України і Румунського Головування по Чорноморському регіону, збереження проєвропейського руху країн, що підписали Угоду про асоціацію, створення повноцінного цифрового союзу, підтримки ініціатив громадського сектору.
В цілому, учасники заходу відзначили необхідність широкої і багатовимірної протидії агресії з боку РФ, перш за все у Чорноморському регіоні, та висловились за посилення регіональної безпекової співпраці в рамках Східного партнерства під егідою ЄС.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Посольства Румунії в Україні та Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».