5-6 березня ц.р. експерти Центру глобалістики «Стратегія XXI» взяли участь у Міжпарламентській раді Україна-НАТО в м. Одеса, організованому представниками постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО. Учасники заходу від України і понад півсотні парламентарів з країн-учасниць обговорили такі питання: співробітництво Україна – НАТО та виконання Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО у 2017 році, плани заходів в рамках цієї програми на 2018 рік, стан виконання українських реформ, гуманітарна і безпекова ситуація на Сході України, питання розбудови Збройних Сил України та Військово-Морських Сил ЗС України; нарощування російської військової присутності у Чорному морі, мілітаризація Криму і порушення прав людини на півострові; економічна ситуація та енергетична безпека в Чорноморському регіоні; гуманітарна і безпекова ситуація на Сході України.
Однією з ключових на Міжпарламентській раді Україна - НАТО стала доповідь президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара "Економічні аспекти та енергетична безпека Чорноморського регіону". В своїй доповіді експерт зосередив увагу на енергетичному компоненті російської агресії, зокрема стратегічним завданням Росії стало усунення західних конкурентів з українських перспективних площ видобутку вуглеводнів, створення неприйнятно високих військових та політичних ризиків в регіонах перспективного видобутку традиційних та нетрадиційних вуглеводнів на Сході України та шельфі Чорного моря.
Сприйняття Кремлем енергетичного майбутнього Європи зводиться до двох основних візій: контроль за існуючими та перспективними шляхами постачання газу в Європу та підрив діяльності і хаотизація альтернативних постачальників вуглеводнів (див. схему):
В продовження такої концепції, китайська ініціатива з будівництва інфраструктури "Один пояс, один шлях" з російської точки зору несе загрози для функціонування російських транспортних коридорів, БАМу та ТрансСібу, які використовуються для транзиту товарів зі Східної Азії в Європу.
Підтримані Росією сепаратиські утворення, зокрема мова йде про Абхазію, відіграють важливу роль в наркотрафіку з Росії до європейських країн через Чорне море. Будівництво Керченського мосту в окупованому Криму дозволить збільшити наркотрафік з Росії через кримські порти до Туреччини, Болгарії та Румунії.
Також в своїй доповіді експерт зосередив увагу на можливих сценаріях розгортання подій після оголошення "Газпромом" розірвання контракту на постачання газу Україні, так званий газовий бліцкриг 2018. В якості можливого сценарію експерт цитує коментар одного з навколокремлівських аналітиків: "Переривання транзиту територією України буде мати місце до початку нового опалювального сезону...Ключовою ідеєю такого шантажу стане підведення європейців до вимушеного рішення в питанні Північного потоку-2. Окрім того, в такий спосіб Кремль отримає інструмент тиску на Туреччину руками європейців, адже Європа в свою чергу буде чинити тиск на президента Ердогана стосовно скорішої реалізації другої нитки Турецького потоку, який також реалізується не без ускладнень, адже турки неохоче надають дозволи на будівництво трубопроводу на своїй території.
13-14 березня ц.р. керівник Центру взяв участь в панельній дискусії «Енергетична безпека: ринки, політика, технології» в рамках 11-го Економічного Форуму Україна – Європа, що проходив поблизу м. Жешув, Польща. В своєму виступі, М. Гончар наголосив на відсутності в ЄС та НАТО консенсусу стосовно гібридних енергетичних загроз інспірованих Росією. «Роззброєння» енергетичної політики Росії має бути проведено шляхом наступних заходів:
- Збільшення обсягів імпорту нафти в ЄС з неросійських джерел замість російської марки експортної нафтової суміші Urals;
- Збільшення обсягів закупівлі природного газу з неросійських джерел через неросійські шляхи доставки, зокрема скрапленого газу з Північної Америки до ЄС.
- Кристалізація інтегрованого підходу ЄС у відношенні до Північного потоку-2, зокрема погодження можливості будівництва лише за умови забезпечення «Газпромом» вільного транзиту природного газу з Центральної Азії через територію України та Словаччини;
- Проведення безпрецедентного в історії ЄС тестування можливості мінімізації імпорту сирої нафти з Росії через застосування стратегічних нафтових резервів.
Заключний фрагмент своєї доповіді М. Гончар присвятив проблемі політичних в’язнів Кремля у Криму та Росії, зокрема нашим колишнім колегам по севастопольському Центру "Номос" та журналу "Чорноморська безпека", Дмитру Штиблікову та Олексію Бесарабову.
Під час форуму також проходила фотовиставка «Політичні бранці Кремля». На спеціальному заході родичі політичних бранців Кремля привернули увагу світової спільноти до відсутності конкретних кроків в питанні звільнення політичних бранців, кількість яких на сьогодні невпинно зростає. Кількість політичних бранців Кремля в Криму та Росії наразі становить 64 особи - саме вони перебувають поза увагою так званого "Мінського процесу". Під час церемонії нагород Форуму Україна-Європа, Олег Сєнцов удостоївся відзнаки форуму разом із всесвітньо відомим режисером Єжи Гофманом (від імені Сєнцова відзнаку форуму отримав брат Євгена Панова, Ігор Котелянець).
За результатами міжнародних заходів, учасниками яких стали експерти Центру глобалістики, можна сказати, що світова спільнота уважно слідкує за безпековою ситуацією на Сході України та в Криму, не залишаючи поза увагою проблеми нарощування російської військової присутності в Україні та репресивну політику Росії по відношенню до українських громадян.