"Нафтогаз" міркує, чи опалювати території, підконтрольні сепаратистам

Олександр Тодійчук - заступник голови правління НАК «Нафтогаз України», перший з керівників цього відомства, який за всю історію існування "Нафтогазу" публічно заявив, що Україна здатна перезимувати без російського газу. Воно і зрозуміло: менеджер, призначений за квотою Майдану, не має містичного тяжіння до російського газу, яке зазвичай було властиве українським газовим начальникам.У часи газової корупції Олександр Тодійчук, колишній керівник «Укртранснафти», очолював експертну структуру Міжнародний енер

- Олександре Сергійовичу, тут голова «Газпрому» Міллер нервує, каже, що Україна все ніяк не призначить дату переговорів щодо газу. Але воно логічно: Україна вже стільки втратила, чого нам поспішати? Правда ж, у нас уперше за часи газових війн є резерв часу, подумати, поторгуватися?

- Не все так однозначно. З одного боку вперше за історію конфліктів ми точно знали, що припинення постачання газу буде. І постачання газу припинилося вже з 16 червня, а не в зимовий час, як це було під час газових війн 2006 та 2009 року. У зимовий час домовлятися важче, бо ми опиняємося між двома вогнями: з одного боку - диктат Росії, з іншого боку - вимоги європейських партнерів, які хочуть отримувати газ, що йде транзитом через Україну.

Дійсно, цього разу ми могли б підготуватися. Але ситуація змінюється. Ми сподівалися, що зможемо замістити частину газу вугіллям, та не виходить. Бо мости підірвані, зруйновано рухомий склад, проросійські бойовики зробили все, щоб ми не могли отримати вугілля Донбасу, навіть з тих передшахтних складів, де воно вже було. Великий тиск відчувають країни, які беруть участь у реалізації реверсивних маршрутів. І в Польщу зменшилоя постачання газу, в результаті чого вона змушена була зменшити кількість постачання. Великий тиск відчуває на собі Словаччина. Угорщина припинила постачання і обіцяє відновити реверс у січні, але поки що обіцяє, не знаємо, чи отримаємо ми газ. Одна з наших перемог - підписання контракту з досить пристойною ціною на постачання газу з Норвегії. Ми половину реверсного газу отримуємо з Норвегії через Словаччину, це хороший контракт і хороша тенденція. Норвегія - рівний «Газпрому» гравець за своїм впливом на європейський ринок. Сподіваємося, що ми зможемо розвинути постачання з Норвегії. Що стосується власного видобутку газу, то тут складніше. Україна в останні роки вкладала дуже мало в облаштування, розробку, і ціна продажу цього газу для держкомпаній - дуже низька. Держкомпанії продають державі газ, фактично, нижче собівартості, забезпечуючи так званий соціальний газ для населення. При цьому ці держкомпанії не мають ресурсів для розвитку. І я вважаю великим досягненням Укргазвидобування, що вони другий рік поспіль видобувають близько п'ятнадцяти мільярдів кубометрів газу, не знижуючи обсяги видобутку за всіх несприятливих обставин.

- А чого Угорщина раптом заявила, що вона з Нового року відновить реверс? Хороша міна при поганій грі? Чи їм стало незручно за свою поведінку?

- Ну, там цілий букет мотивацій. Росія закачує газ для власних потреб в угорські сховища. І офіційна версія відмови реверсу така, що потужності та вільний газ використовується для цього. Ці заяви вимагають аналізу. Але однозначно, що на всі держави, які постачають нам газ чиниться надзвичайний тиск. Це ще одна демонстрація того, що «Газпром» із кожним роком стає все менш надійним постачальником. Він зупиняв постачання, а зараз використовує тиск та загрози, зменшує обсяги постачання до мінімальних для Польщі, Словаччини, Угорщини. Кожного року європейські країни докладають зусиль, щоб зменшити залежність від «Газпрому».

Я вже про це говорив, але від цих воєн (а зараз РФ проводить третю газову війну проти України) найбільше втрачає «Газпром», втрачає ринки з усіма відповідними наслідками. 2012 року на перше місце у постачанні газу вийшла Норвегія, обійшовши «Газпром». Зараз Норвегія працює на рівних із РФ, але має шанси вийти на перше місце. Крім того, ЄС по морському периметру збудував термінали зрідженого газу. В основному вони працюють на 30-40% потужності. Проте у складні періоди вони працюють на повну потужність. Тож, вони мають великий резерв на випадок, якщо РФ знову припинить постачання. Крім того, в ЄС будується ряд сховищ газу. Цікавий момент: за нашими даними, завершується процес продажу німецькою компанією «Газпрому» трьох підземних сховищ вмістом 4 млрд кубів. В обмін на це німці отримують доступ до родовища у Західному Сибіру. І цей обмін активами відбувається саме тому, що Росія бачить свої проблеми. «Газпром» може будувати трубопроводи, але вони не мають сховищ газу та залежні від різного роду потрясінь. Тобто, вони не є надійними постачальниками. Маршрути Північного та Південного потоків - менш надійні, ніж транзит через Україну, ГТС якої має підземні сховища та багатотрубні коридори. У нас є можливість переключання, маневру потужностями. Наприклад, у червні було підірвано газопровід Уренгой-Помари-Ужгород (підрив ділянки на магістральному газогоні було вчинено в червні на Полтавщині - авт.) і трубопровід діаметром тисяча чотириста міліметрів було зруйновано. Але спрацювала система внутрішніх міжсистемних перемичок, і транспортування відбувалося у повному обсязі. І Словаччина, і «Газпром» змушені були визнати: жодних змін у газопостачанні не відбулося. Спрацювала автоматика, ми закрили аварійну ділянку, перенаправили газ на іншу гілку, і це показало, який запас міцності має газотранспортна система. І ці закидання росіян, що українська ГТС - "купа металобрухту" були зруйновані, ми цього вже не чуємо, бо ми показали, що це надійна система, яка має високий рівень управління.

- А ви робите щось, щоб захиститися від російських диверсій та ймовірних спроб підірвати нашу ГТС?

- Я не можу розповідати всі деталі. Але відповім так. Розуміючи, що ми живемо у нестандартно складний час, ми докладаємо багато зусиль, щоб фізично захистити нашу інфраструктуру, у тому числі й газову.

- Гадаю, ви відчуваєте не менший тиск, ніж команда Тимошенко на межі 2008-2009 років. Чинний уряд розуміє, що газ потрібен, але сьогодні вже не будь-якою ціною. Чи є у вас такий козир, як готовність українців мерзнути заради ідеї?

- Ми дуже чітко виставили Росії умови, при якій ціні ми готові працювати. Ми значно більше підготовлені до цієї зими, ніж до попередніх. Але перед нами стоять непрості завдання. Нам необхідно забезпечити діяльність нашої напівзруйнованої економіки, здіяльність нашої ГТС, розділеної зонами АТО, зберегти обсяги транзиту і зробити так, щоб люди все ж не замерзли. Саме тому ми будемо шукати якогось компромісу. Якби це все стосувалося відносин Україна-Росія, все би йшло за дещо іншим сценарієм, але тут задіяно багато інших факторів та чинників, на які треба зважати. Ми проходимо через великі потрясіння та стресові ситуації, але це має свої позитиви. Активізувалися проекти із енергозбереження та переходу на альтернативні джерела. Біомаса, як вид палива, стає популярною, у нас багато відходів переробної та аграрної галузі. Населення прокинулося. Усі зрозуміли середню чи більш довгострокову перспективу збільшення цін на газ, люди почали готуватися до цього. Але раніше політикам удавалося обманювати населення. Пам'ятаєте фразу: оберіть нас, і ви будете мати дешевий газ. Оцей дешевий газ, умовно, за 50 доларів, руйнував усі основи енергетичного ринку. Газ дотувався і сьогодні дотується. Інші види енергії не дотуються. Ця несправедливість була не на користь ринку. Якщо ви хочете запровадити якусь відновлювальну енергетику, то це не має сенсу, бо є дешевий газ. Для чого займатися утепленням помешкання, якщо є дешевий газ? Ціна газу була, умовно кажучи, - копійки, порівняно із коштами на енергозбереження. Українська економіка, свідомість населення отримали важкий, але корисний урок. Влада зараз більше, хоч все одно ще недостатньо, приділяє часу для навчання населення, як можна без великих інвестицій значно зекономити газ. Цього вчать у всьому світі, а починають ще з дитинства. Культура енергоспоживання - частина загальної культури людини.

- Скажіть ще раз, що нам перезимувати вистачить газу і без «Газпрому»?

- Прем'єр-міністр сказав: будемо мерзнути, але зиму переживемо. Дійсно, з багатьма обмеженнями. І я не хотів в би казати, що це легко. Так, з багатьма обмеженнями, але мусимо пережити. Звичайно, на перший план виходить енергозбереження, заміщення газової складової у нашому балансі. У нас показник використання газу в загальному енергетичному балансі - 40%, і це аномально, бо держава може забезпечити лише 15%.

- Кидається в очі така цифра. Ми купуємо у РФ вугілля, а вони щомісяця вивозять тисячі тонн з території України. Я розумію, війна. Але виходить, що вони грубують нас, а ми купуємо крадене у нас же? Принизлива ситуація, чи не так?

- Це не моє питання. Купує вугілля ДТЕК, приватна компанія. І я думаю, що у них нема іншого варіанту, щоб забезпечити теплову енергетику. Я читав, що на деяких ТЕС вугілля залишилося на тиждень.

- Як зміниться баланс газу в опалювальний сезон? Ми що, будемо опалювати особливу зону, ці ЛНР та ДНР?

- Є різні сценарії. Це залежить від тих домовленостей, які будуть укладені до опалювального сезону. Якщо з боку людей, які контролюють ці захоплені території, до початку опалювального сезону будуть звучати ультиматуми, то очевидно, вони, таким чином, отримають право самостійно вирішувати всі питання. Але ми сподіваємося, що всі будуть отримувати газ згідно з графіком. Є державна програма, створено спеціальний штаб, де ми на 30% обмежили газ для промисловості та теплокомуненерго і на 10% обмежили для населення. Пріоритет - населення. Якщо наші сценарії поповнення газового кошика не спрацюють, ми припускаємо, що доведеться відключати промисловість. Але це завдає шкоди державі. Бо зупинка виробництва - це несплата податків до бюджету, недоотримання зарплати. Промисловість отримує газ за ринковими цінами, а якщо вона відключається, то весь газ іде на збиткового споживача - населення. І це добре для населення, але для держави, її економіки та нафтогазової галузі - це великий удар. Бо в бюджеті нема грошей, вони йдуть на війну, а шукати гроші для дотацій важко.

- А планується інвентаризація українських газових свердловин?

- Вже почався процес. Є відповідне розпорядження, йде спрощення процедури відведення землі під інфраструктуру та отримання спецдозволів на видобуток газу. Тому що мало знайти якесь родовище. Його треба з'єднати з газо- чи нафтотранспортною системою. І сьогодні, коли багато нових користувачів землі, то з кожним треба погоджувати трубопровід. Але вже багато зроблено. Наші закордонні фахівці зазначають, що на наших веб-ресурсах «Укртрнасгазу» та «Нафтогазу» з'явилося багато інформації в онлайн-режимі: скільки проходить газу, під яким тиском, скільки є в підземних сховищах, який обсяг проходить по кожному з труопроводів. Тому навіть спекуляції, що "українці тирять газ" не проходять. Будь-який фахівець з будь-яких країн може зайти на наш сайт і сказати, які реально обсяги були отримані Україною, скільки з України вийшло.

- НАК думає тільки, як вижити, чи вибудовує і довгострокові стратегії?

- Ми підійшли до розробки галузевої програми видобутку вуглеводнів. Приступили до чергового оновлення енергетичної стратегії. Це вже третя редакція, хочеться вірити, що вона буде життєздатною. Інститут Стратегічних досліджень визначений як головний у цій роботі. НАК «Нафтогаз» разом із Міністерством енергетики напрацьовує концептуальні засади цієї стратегії. А потім будемо формувати плани та програми до 2030 року.

Лана Самохвалова, Київ.

Джерело: Укрінформ

 



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів