Віталій Мартинюк щодо можливості осінньго наступу РФ на Україну

Наприкінці червня критично актуалізувалися розмови відносно ймовірності нового військового наступу РФ в Україні. Про це йдеться у зведеннях Головного управління розвідки (ГУР); в інтерв’ю заступника глави українського МЗС пана Боднара; у звіті аналітика американського центру The Jameson Foundation Пола Гобла; а ще – в заяві колишнього командувача силами США в Європі Бена Ходжеса.

Віталій Мартинюк, Виконавчий директор Центру глобалістики "Стратегія XXI" висловлює свої оцінки щодо можливості осіннього наступу в інтерв'ю для Укрінформу. 

Кремлю, каже він, для досягнення власних цілей, серед яких максимальною є повне підпорядкування України, а мінімальною – забезпечення постачання української води в окупований РФ Крим, постійно необхідно піднімати рівень напруги. Оскільки в сучасних умовах Росія не має іншого швидкого важеля дієвого впливу на Україну, окрім військового, вона вдається до його максимального використання, додав експерт. «Військові навчання, які РФ проводить на своїй території, в окупованому Криму та акваторії Чорного моря, спрямовані на захоплення українських стратегічних об’єктів та частин території України, – переконаний політолог.

Однак, за його словами, відкрите військове вторгнення російських військ на українську територію можливе у випадку наявності декількох ключових умов. Зокрема: українська армія буде нездатною протистояти російському наступу; міжнародна спільнота дотримуватиметься пасивної реакції; російське населення підтримає таку відкриту агресію і схвалить дії Путіна (тобто – підвищення рівня підтримки Кремля).

«Наразі, можна стверджувати, що, по-перше, українська армія готова захищати українську землю, а в українському суспільстві ще не згас дух патріотизму, і волонтерсько-добровольчий рух може дуже швидко активізуватися, посилюючи обороноздатність України», – наголошує Мартинюк.

По-друге, продовжує він, міжнародна спільнота вже не буде такою аморфною, як була у 2014 році. «Втрати, які РФ може отримати за відкриту агресію проти України, перевищать результати, яких Росія може досягти. Не варто очікувати, що хтось буде замість нас захищати нашу землю, але допомога може суттєво зрости, а Росія може перейти в статус такої собі Північної Кореї, чого Кремль точно не бажає», – вважає експерт.

По-третє, частка російського населення, яка, як висловився політолог, готова на хліб намазати якісь зовнішні перемоги, замість масла, неухильно зменшується. «І її скорочення буде пропорційним людським втратам російських сил, які неодмінно будуть супроводжувати можливий російський наступ. Негативний вплив на російське населення також матимуть й інші фактори, зокрема: падіння російської економіки в результаті нових нових санкцій Заходу; скорочення соціальних витрат в РФ, кошти з яких заберуть на себе військові дії; подальше обмеження внутрішніх свобод і порушення прав людини тощо», – переконує він. І додає, що крім цього, з часу агресії РФ проти Грузії у 2008 році, Росія не проводила відкритих (неприхованих) наступальних операцій, навіть коли для цього мала кращі умови для досягнення успіху, як це було у 2014 році. «Вона завжди діяла приховано: «зелені чоловічки» в Криму; «народні повстанці» на Донбасі; приватні військові компанії в Сирії і Лівії, – згадує Віталій Мартинюк. – Тож, більш вірогідним може бути сценарій прихованих дій із дестабілізації окремих районів України за підтримки та безпосередньої участі російських сил спеціального призначення з метою посилення впливу на Київ та стимуляції хаосу в державі. Рішучість української влади, у тому числі й місцевої, чіткість дій українських силових структур та готовність суспільства протистояти такого роду гібридній зовнішній агресії є запорукою провалу подібних планів Кремля».



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів