Блеф Росії на Запорізькій АЕС, або Як Путін хоче зробити з України терориста замість себе

Ядерний реактор можна знищити тільки ударом ракети з ядерною боєголовкою, тому що корпус реактора зроблений з розрахунку, що його так просто не візьмеш.

Російські окупанти відкрито визнали, що замінували всі важливі об'єкти захопленої ними Запорізької атомної електростанції та будуть використовувати її для ядерного шантажу.

Але варто почати з того, що підірвати атомний енергоблок за допомогою штатних мін неможливо.

Тобто з одного боку, це блеф на підвищення ставок, аби на Україну підвищувався тиск з боку міжнародних організацій — Росія переконана, що ООН, МАГАТЕ будуть закликати обидві сторони, але передусім Україну як слабшу сторону, бо Запорізька AЕС досі функціонує у системі "Енергоатому".

З іншого боку, Росія може піти на підрив будівлі енергоблоку і навіть за певних обставин це може призвести (і Росія цього не виключає) до аварії низького рівня небезпеки. За міжнародною шкалою оцінки ядерних інцидентів ІNES (International Nuclear Event Scale) є 8 рівнів загрози, де "0" означає аварію без жодних наслідків порушення ядерної безпеки і "8" — те, що було у Чорнобилі.

Окрім ядерної катастрофи на кшталт Чорнобиля є і нижчі рівні, де відбувається витік невеликих обсягів радіоактивної речовини. Як правило, це може бути витік води з контуру охолодження реактора з низьким рівнем радіоактивності. І на це Росія може піти. Але ядерні реактори спеціально проектуються так, щоб вони були стійкими до застосування конвенційної зброї. Грубо кажучи, ядерний реактор можна знищити тільки ударом ракети з ядерною боєголовкою, тому що корпус реактора зроблений з розрахунку, що його так просто не візьмеш.

Крім того, порівнювати реактори типу ВВЕР, які стоять на Запорізькій АЕС і на інших станціях некоректно, бо реактори РБМК в Україні були лише на ЧАЕС. Тобто такої ситуації в принципі виникнути не повинно.

Кожен ядерний інцидент - це результат збігу низки чинників, які дають непередбачуваний ефект. Тому у даному випадку Росія грає у дуже небезпечну гру, бо будь-які ігри навколо об’єкту ядерної енергетики, тобто об’єкту найвищого ступеня небезпеки, можуть мати непередбачувані наслідки.

В даному випадку Росія фактично реалізує сценарій ядерного шантажу, який в неї був заготовлений від самого початку так званої спеціальної військової операції. Варто нагадати, що її звинувачення в основному стосувалися того, що Україна, мовляв, незаконно, в обхід Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, розробляє ядерну зброю або принаймні "брудну бомбу". Усі ці звинувачення виглядали абсурдними, адже усі об’єкти ядерної енергетики в Україні знаходяться під контролем МАГАТЕ І нічого подібного ця організація ніколи в Україні не фіксувала.

Інша ситуація пов’язана із захопленою Запорізькою AЕС. І тут вони обігрують варіант звинувачення України в ядерному тероризмі. Тобто знайти ядерну чи "брудну бомбу" не вдалося, тому на часі варіант "Україна — ядерний терорист". Адже Росія говорить про те, що це Україна нібито сама обстрілює Запорізьку AЕС, що рівнозначно застосуванню ядерної зброї.

У такий спосіб вони готують відповідь на процес визнання Росії країною-спонсором тероризму у США. Як відомо, Сенат США уже ухвалив відповідний акт і звернувся до держдепартаменту за визнанням Росії країною-спонсором тероризму, а зараз аналогічна законодавча ініціатива знаходиться у Палаті представників. І на тлі того, що робить Росія, ця ініціатива також, очевидно, здобуде підтримку.

Для Росії це дуже чутливе питання, бо одна справа — це пакет західних санкцій, які вони намагаються з різним ступенем успіху обійти (як у випадку з турбінами Siemens чи зняттям умовної блокади транзиту з ЄС у Калінінградській області). Та коли Росію визнають державою-спонсором тероризму, це потягне за собою цілу низку додаткових санкційних режимів і не лише з боку Сполучених Штатів, тому що далі це стає офіційною політикою у рамках формату "Великої сімки". Відповідно, багатьом країнам стане некомфортно вести бізнесу з Росією, оскільки так чи інакше можна нарватися на американські санкції. Саме тому Росія негайно формує, використовуючи платформи міжнародних організацій, з України образ країни-ядерного терориста. Адже якщо поглянути на оцінки міжнародних організацій, коли ми говоримо що це росіяни замінували ЗАЕС і вони обстрілюють її під чужим прапором, то у різних міжнародних міжнародних оцінках звучить, як правило одне - що, мовляв, незрозуміло хто насправді веде обстріли.

Артилерійський снаряд, це, звісно, не ракета і його з політ з супутника зафіксувати неможливо. Звісно, є радари, які це фіксують, але у зоні бойових дій немає радару нейтральної сторони, який би підтвердив, що приліт був саме з боку Росії. Росія на цьому грає і якщо Україна надаватиме документальні підтвердження, Росія говоритиме, що вони сфальшовані (адже Україна тут нібито зацікавлена сторона).

Втім, нічого нового у такій поведінці Росії немає. Те, що вони зараз роблять — це більше нагнітання паніки, страху для того, щоб у політичному керівництві України заговорили про перемовини з Росією.

Наскільки мені відомо, є ініціатива щодо термінового введення на ЗАЕС групи миротворців під егідою ООН, які би очистили станцію від будь-якої військової присутності. Але як вмовити на це Росію? Ніяк, бо це можливо лише шляхом тиску на неї. І коли йде мова про визнання Росії країною-спонсором тероризму, це саме той варіант. Саме таке питання має ставити Вашингтон, адже якщо Росія не прибирається з Запорізької AЕС, то питання визнання її терористом автоматично вирішується. Те саме мають сказати також Великобританія і Франція як ядерні держави, бо разом із США це відповідало би їхнім зобов’язанням у рамках Будапештського меморандуму. Адже Україні по суті погрожують ядерною загрозою, яку Росія гібридно створила на нашій території.

Тим паче, що усе, що робить МАГАТЕ майже півроку — це випускає моніторинги і заяви, які ніякого впливу на російську сторону не мають. Тому що МАГАТЕ — це спеціалізована організація в ООН з питань атомної галузі. А якщо ООН, по суті, дисфункціональна, то і всі організації, що діють під її дахом, аналогічні. Це безпрецедентне явище, адже ніхто ніколи не захоплював атомну станцію і Радбез ООН мав би вже ухвалити відповідні рішення. Але чого можна очікувати, якщо РФ та Китай накладуть вето на будь-яке його рішення, а у МАГАТЕ багато чим заправляє російський персонал? Тобто усі намагаються тримати нейтралітет, але його тут бути вже не може.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з питань енергетики, спеціально для Главреда



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів