Віталій Мартинюк, виконавчий директор Центру глобалістики «Сратегія XXI», представив результати моніторингу безпекової ситуації у Чорноморсько-Азовському регіоні, який здійснюється в рамках проекту «Сприяння безпеці у Чорноморському регіоні шляхом більшої залученості неурядових гравців» за підтримки Чорноморського Трастового Фонду (BlackSeaTrustforRegionalCooperation), проекту Німецького фонду Маршалла США (TheGermanMarshallFund). Детальніше ознайомитися з результатами моніторингу можна в аналітичній записці «Тенденції безпекової ситуації у Чорноморському регіоні (ІІІ квартал 2019 року)».
Михайло Гончар, Президент Центру «Стратегія XXI» під час свого виступу акцентував увагу на нових формах демонстрації домінування РФ в регіональному просторі, зокрема витискуванні НАТО з Чорноморського регіону. Зокрема, був розглянутий кейс Болгарії як країни-члена НАТО: «Попри спроби Росії дестабілізувати ситуацію в країні, потенціал опірності в Болгарії існує, просто він придушений позицією вищого політичного керівництва країни. Технологія Росії з нейтралізації союзників Альянсу з середини дасть свій ефект в певний час X, коли перед Росією постане потреба вжиття радикальних заходів, пов’язаних зі встановленням повного контролю над Чорним морем».
Напередодні проведення 31 жовтня 2019 року засідання Комісії Україна-НАТО в Києві за участю Генерального Секретаря НАТО Єнса Столтенберга, експерт акцентував увагу на подальших кроках України в контексті конкретної інтеграції, з огляду на відновлення дискусій щодо того, чи варто подавати Україні заявку на надання плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). «На наш погляд, потрібно розуміти, що якщо така заявка буде подана, то відповідь передбачити нескладно, адже позиція Франції і Німеччини за останні 11 років після Бухарестського саміту 2008 року суттєво не змінилась, зміни відбулись лише в проросійську сторону. Також бачимо позицію Франції в рамках ЄС: показовим є приклад блокування Західних Балкан, які вже здобули можливість вступу в ЄС. Позиція в НАТО Франції така сама, але це не означає що Україна не повинна нічого робити. З нашої точки зору було би доцільно, щоб під час зустрічі Північноатлантичної ради з боку України за трьома підписами Президента, Голови ВРУ, і голови КМУ був наданий лист, в якому Україна вимагала би від Альянсу виконати положення Бухарестської декларації 2008 року щодо надання ПДЧ. Тобто не Україна має виступати в ролі прохача з прогнозованим результатом відмови, а ми маємо нагади Альянсу про його зобов’язання відповідно до декларації Бухарестського саміту 2008 року.»
Ганна Гопко, народний депутат України VIII скликання, Голова Комітету ВР України у закордонних справах (2014–2019), в своєму виступі наголосила, що купівля Україною електроенергії у РФ ставить під загрозу Угоду про Асоціацію з ЄС, адже надалі РФ вимагатиме забути про рішення Стокгольмського арбітражу. Вона також привернула увагу до активності РФ з розхитування єдності в НАТО та ЄС, браку адекватних проактивних дій з боку України для протидії Росії та відсутності дорожньої карти щодо Альянсу у світлі візиту Генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга до України.
Учасники дискусії обговорили питання протидії російським агресивним діям у Чорному морі, посилення ролі Альянсу в стримуванні мілітаризації регіону Росією і розвитку співпраці України з Румунію задля чорноморської стабільності і безпеки.
Відео брифінгу доступне за посиланням:
//www.facebook.com/Glavcom.ua/videos/826998264443451/