Пост-реліз за результатами круглого столу «Стратегія для енергетичної кризової комунікації»

Круглий стіл «Стратегія для енергетичної кризової комунікації» був проведений 2 липня 2018 року у приміщенні Дипломатичної академії України імені Г. Удовенка. Він став третім у серії круглих столів в рамках проекту «Енергетична безпека й ефективні стратегічні комунікації між громадськими й урядовими акторами: В4+Україна» за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду. 

 

Проект передбачає співробітництво між аналітичними центрами країн Вишеградської групи й України, а саме:

1.   Фундація Казіміра Пуласького, Польща (www.pulaski.pl)

2.   Центр глобалістики «Стратегія ХХІ», Україна (www.geostrategy.org.ua)

3.   Дослідницький центр Словацької асоціації зовнішньої політики, Словацька Республіка (www.sfpa.sk)

4. KNOЧехія, Чеська Республіка (www.kno.cz)

5.   Центр відкритого політичного аналізу, Угорщина (www.meltanyossag.hu)

 1

Під час заходу експерти Фундації Казіміра Пуласького представили доповідь «Сутність розробки критичної симуляції». Учасники проекту із Угорщини та України представили структуру енергетичної кризової комунікації у їхніх країнах, а також платформа енергетичної кризової комунікації між експертами та питання інформаційної політики були обговорені на зустрічі.

Др. Сергій Корсунський, Посол, директор Дипломатичної академії України імені Г. Удовенка, відкрив дискусію. Він зазначив, що країни В4 й Україна поділяють спільні інтереси у сфері безпеки постачання природного газу та транзиту російського газу до європейських споживачів. Тому важливо розвивати стратегічні комунікації між згаданими країнами для посилення довіри між гравцями та покращувати координацію і планування їхніх енергетичних політик, включаючи сферу кризового менеджменту.

Др. Наталія Слободян, керівник дослідницької групи проекту, представила презентацію про майбутню симуляцію, її цілі, сценарій та схему. Наголошуючи на важливості імітаційних ігор для посилення енергетичної безпеки, вона підкреслила: "Давайте подивимося на військову галузь. Вони регулярно проводять так звані вправи або ігри для командування та персоналу, де увага фокусується на модулюванні військових загроз та надзвичайних ситуацій, а також всі можливі сценарії, як вирішити чи пом'якшити проблеми. Слід зазначити, що останнім часом енергетичні питання стали частиною багатьох кризових моделювань, але я хотіла б наголосити, що енергетичні кризи, як окрема тема, дуже рідко опиняються в центрі уваги. Сьогодні ситуація в енергетичному секторі різко змінилася, коли один з ключових постачальників енергії заявив, що енергія є зброєю, яка сприятиме досягненню зовнішньополітичних цілей. Ми не знаємо, коли, де і як виникне велика енергетична криза, але ми повинні бути готові швидко реагувати і шукати найкращі рішення для наших країн і регіонів. Насправді, симуляційна гра є ідеальним інструментом для урядів та органів, що приймають рішення, для тестування ситуації, для моделювання кризи та, нарешті, для пошуку найкращого рішення. Ми повинні чітко розуміти, що метою будь-якого моделювання є не перемога, а можливість відпрацювати рішення за певних обставин".

Міхаела Караскова, президент KNOЧехія, підкреслила, що у військовій сфері регулярно проводяться так звані вправи або ігри для командування та персоналу, де модулюються військові загрози та надзвичайні ситуації, а також увага цих ігор зосереджується на усіх можливих сценаріях вирішення чи пом'якшення проблем. Слід зазначити, що останнім часом енергетичні проблеми є частиною багатьох кризових моделювань, але я маю наголосити, що енергетичні кризи, як окрема проблема, дуже рідко опиняються у фокусі. Як я вже згадувала, ми не знаємо, коли, де і як виникне велика енергетична криза, але ми повинні бути готові швидко реагувати і віднайти найкращі рішення для наших країн і регіону. В дійсності, симуляційна гра є ідеальним інструментом для урядів та органів, що приймають рішення, для тестування ситуації, для модуляції кризи та, нарешті, для пошуку найкращого рішення.

2 main

Віталій Мартинюк, керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія XXI», наголосив на необхідності зосередити увагу на регіональному вимірі при моделюванні в рамках проекту та запропонував об'єднати учасників у три групи: урядові представники, бізнес, неурядові організації. Таким чином можна перевірити енергетичні кризові комунікації на регіональному (V4 + UA) рівні.

Др. Александер Дулеба, директор Словацької асоціації зовнішньої політики підкреслив, що співпраця В4-Україна у сфері енергетики повинна виходити за межі забезпечення безпеки поставок та шукати поступове створення регіональних газових та електричних ринків. В інституційному плані вона повинна виходити за рамки державних структур та включати регуляторні органи, основні ділові асоціації (національних операторів транспортних систем, компанії з розподілу та роздрібної торгівлі), і, не в останню чергу, спільноти громадянського суспільства та незалежних експертів. Вона також має включати обмін найкращими практиками, коли мова йде про спілкування та співпрацю між урядом, бізнесом і неурядовими акторами як на національному, так і на регіональному рівнях.

Угорський експерт Андраш Джені з Центру відкритого політичного аналізу додав, що транзитна угода між Україною та Росією повинна базуватися на тристоронній угоді, включаючи ЄС як посередника. Україні потрібно щонайменше 40 млрд. м3 газу для транзиту, щоб забезпечити реверсний потік з Угорщини та Словаччини, а також для підтримки транзитної системи. Ідеальний сценарій - 60 млрд. м3 газу на рік.

Учасники погодилися, що під час енергетичної кризи не достатньо лише солідарності, тільки письмові угоди зможуть задовольнити потреби сусідніх країн під час газової кризи.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія XXI", зауважив, що перед тим, як розробити моделі комунікації в енергетичній кризі, необхідно зрозуміти, що може зробити "Газпром" відповідно до директив Кремля. Цілком імовірно, що Росія може активно діяти, базуючись не лише на "газових питаннях", але і на більш широкому діапазоні, створюючи хаотичну ситуацію в Україні та навколо неї. Тому газова криза може вибухнути не лише 1 січня 2020 року, після закінчення поточного транзитного контракту, але й раніше, під час виборчої кампанії в Україні наприкінці зими та початку весни 2019 року.

3 main

Директор Департаменту НАТО та ЄС МЗС України Сергій Саєнко, начальник відділу енергетичної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Суходоля і заступник начальника відділу інформаційної безпеки та розвитку інформаційного суспільства Національного інституту стратегічних Дослідження Анастасія Баровська представили український досвід стратегічних комунікацій в енергетичній сфері, у тому числі базованих на результатах командно-штабних навчань "COHERENTRESILIENCE 2017" щодо захисту критичної енергетичної інфраструктури в Україні. Учасники дискусії відзначили важливість визначення ключової інституції, яка б відповідала за координацію комунікацій в енергетичній кризі на національному рівні та ключового національного координатора для обміну інформацією на міжнародному рівні, а також структурування цієї комунікації у єдиний та чіткий механізм, зафіксований законодавчим актом.

Зустріч стала другим заходом проекту, який дозволив розробити всеохоплюючу симуляцію енергетичної кризи, що буде відпрацьована під час Варшавського Форуму Безпеки 2018 у жовтні 2018 року.

 

Для отримання додаткової інформації не вагайтеся звертатися до Наталії Слободян – головного дослідника проекту +48577899921 (nslobodian@pulaski.pl).

 



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів