Прес-реліз: Комунікація у сфері енергетичної безпеки – Україна та Вишеградська група

Представники Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», виконавчий директор Андрій Чубик і керівник міжнародних програм Віталій Мартинюк, взяли участь у роботі круглого столу «Діалог між громадськими й урядовими акторам з енергетичної безпеки», який був проведений 25 квітня 2018 року в офісі Фундації Казимира Пуласького у Варшаві. Захід став першою дискусією в рамках проекту «Енергетична безпека та ефективні стратегічні комунікації між громадськими й урядовими акторами: В4+Україна» за підтримки Вишеградського Фон

Проект передбачає співпрацю між аналітичними центрами країн Вишеградської групи й України: Фундація Казимира Пуласького, Польща (www.pulaski.pl); Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики, Словацька Республіка (www.sfpa.sk); KNO Czech, Чеська Республіка (www.kno.cz); Центр глобалістики «Стратегія ХХІ», Україна (www.geostrategy.org.ua); Центр справедливого політичного аналізу, Угорщина (www.meltanyossag.hu). 

Експерти з Чехії, Угорщини, Словаччини, України та Польщі презентували результати інтерв'ю щодо найкращих практик та прогалин у комунікації між урядовими органами та бізнес структурами, а також громадянським суспільством щодо питань енергетичної безпеки.

На думку експертів з країн Вишеградської групи та України, стратегічні комунікації у сфері енергетичної безпеки ініційовані, насамперед, цивільними структурами та енергетичними компаніями, але за енергетичну безпеку відповідають уряди.

Коментуючи відповідь польських респондентів на питання про те, хто повинен відповідати за енергетичну безпеку, д-р Наталія Слободян, керівник дослідницької групи проекту, зазначила: "Всі респонденти вважають, що повинна бути загальна відповідальність як держави, так і бізнесу з використанням інструментів ринкового та неринкового впливу, а держава має гарантувати сталий розвиток та стабільність енергетичного сектору".

Експерти висловили припущення, що існує недолік комунікації на міжнародному рівні. Необхідна розробка стандартів комунікації, яка буде перевірена шляхом навчання та імітації надзвичайних ситуацій. Д-р Самуель Года, науковий співробітник Словацької асоціації зовнішньої політики та заступник декана факультету міжнародних відносин Економічного університету в Братиславі, підкреслив, що "стратегічні комунікації на національному рівні працюють дуже добре, але якщо ми дивимося на міжнародний рівень, то це схоже на "жорстку розмову", де кожен конкурує за ринок і воліє співпрацювати лише у випадку "кризового сценарію".  

Обговорюючи питання комунікації у випадку енергетичної кризи, президент KNO Czech Міхаела Караскова підкреслила, що спілкування та співпраця на рівні багатьох зацікавлених сторін вже існує в Чеській Республіці без особливих проблем. "Проблема може бути в майбутньому через лобістів в урядовій сфері. Можливо, ми можемо скористатися досвідом кризи 2009 року, і ми повинні мати більше тренувань / більше практики", - пояснила вона. "Один з респондентів під час глибокого інтерв'ю сказав наступні слова - виникають кризи, все змінюється, вам потрібно, щоб люди давали інформацію. Уряд несе відповідальність за комунікацію, але не існує жодного adhoc сценарію", - зазначила Міхаела Караскова. 

У фокусі дискусії були ключові елементи платформи для обміну інформацією між державами В4 та Україною у випадку енергетичної кризи. Підсумовуючи результати глибокого інтерв'ю, український експерт Центру глобалістики "Стратегія XXI" Віталій Мартинюк пояснив: "Уповноважений національний координатор у сфері енергетичної безпеки в Україні чітко не визначений, оскільки існує два рівні координації – урядовий рівень та національний (президентський - РНБОУ) рівень, що перешкоджає комплексному та ефективному комунікаційному забезпеченню енергетичної безпеки".

Угорський експерт Андраш Джені з Центру справедливого політичного аналізу додав, що у випадку енергетичної кризи єдине, що може зробити комунікація у В4 – це домовитись не відмовитися від України у разі проблеми забезпечення постачань через те, що газові ринки сусідів України відносно невеликі.

Відповідаючи на питання, чому ми потребуємо платформи енергетичної кризової комунікації, щоб реагувати на кризу або попередити її, д-р Наталія Слободян зазначила: "Ми могли б використати нашу співпрацю, щоб запобігти енергетичній кризі в найближчі роки. Крім того, давайте подивимося на військовий сектор. Вони регулярно проводять так звані командно-штабні тренування або ігри. Де це можливо, в центрі уваги цих ігор модульовані військові загрози та надзвичайні ситуації, а також усі можливі сценарії, як вирішити або пом'якшити проблеми чи загрози. Я твердо вірю, що ми не повинні чекати нової енергетичної кризи, ми повинні бути готові зараз, моделюючи потенційні кризи та шукаючи найкращі рішення".

Експерти вказали на необхідність визначення стандартів стратегічних комунікацій, які будуть перевірятися за допомогою тренувань та моделювання кризових ситуацій. Під час круглого столу підкреслювалась необхідність регіонального аналізу енергетичної ситуації, адже співпраця з цього питання між урядами покращить співпрацю та загальну енергетичну безпеку в регіоні.

Зустріч стала першим заходом проекту, що дозволить провести комплексне моделювання енергетичної кризи, яке відбудеться під час Варшавського форуму безпеки - 2018 у жовтні 2018 року. Круглий стіл є частиною проекту "Енергетична безпека та ефективні стратегічні комунікації між громадськими й урядовими акторами: В4+Україна", який проводиться польською Фундацією Казимира Пуласького у співпраці з Міжнародним Вишеградським фондом та організаціями-партнерами країн Вишеградської групи й України: Дослідницьким центром Словацької асоціації зовнішньої політики із Словацької Республіки, KNO Czech із Чеської Республіки, Центром глобалістики «Стратегія ХХІ» з України і Центром справедливого політичного аналізу з Угорщини. 

 

 

 

 

 



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів