Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" М. Гончар виступив підписантом Празької декларації

Більше ніж 65 європейських та американських експертів з питань безпеки і парламентарів із 21 країни, а серед них і Президент Центру "Стратегія XXІ" Михайло Гончар, підписали публічне звернення – Празьку декларацію яке закликає західних лідерів, зокрема Верховного представника ЄС з питань закордонних справ Федеріку Могеріні, припинити уникати називати Росію головним джерелом ворожої дезінформації або зробити практичні кроки щодо подолання російської дезінформації.

Оприлюднюємо зазначену Декларацію для ознайомлення (неофіційний переклад).

 

Стосовно Празької декларації

 

Празькою декларацією визначено 7 необхідних кроків, які демократичний Захід повинен зробити для того, щоб зупинити російську агресію. Реакція західних демократій щодо цієї загрози була слабкою, тому що велика частина західно-політичних інституцій і досі не визнає загрози, з якою зіштовхнулися.

 

Підписанти Декларації представляють усі головні сфери західних органів із питань політики і безпеки: від Віце-президента Європейського Парламенту, автора законів Магнітського, юриста Біла Броудера, головного відповідача Фінляндії стосовно російської дезінформації, що був Директором урядових комунікацій Офісу Прем‘єр-міністра Фінляндії, до колишнього Президента Радіо Свобода (Європа). Серед осіб, котрі підписали документ, також лідери найбільших дослідницьких центрів – Інститут Брукінгса, Американський Інститут Підприємства, Королівський Об’єднаний інститут оборонних досліджень, Польський Інститут міжнародних справ, Міжнародний центр захисту та безпеки Естонії, Центр навчання  і дослідження прийняття політичних рішень Франції, Інститут політики GLOBSEC Словаччини, Інститут політичних капіталів Угорщини, Аналітично-дослідницький центр європейських цінностей Чехії і Національна Академія оборони Латвії.

__________________________________________________________________

 

Декларація

 

 Агресивні дії Російської Федерації є безпрецедентною подією в історії з часів «холодної війни»: понад 10 000 українців, які захищали свою країну від вторгнення, вбито, перша силова анексія території в Європі з часів Другої світової війни, постійне порушення кордонів і повітряного простору інших держав, викрадення іноземних громадян, безпрецедентне використання дезінформації, підкуп політиків, пряме фінансування і матеріально-технічна підтримка екстремістських та воєнізованих угруповань, вороже втручання у процес демократичних виборів і постійні кібератаки.

 

Однак, незважаючи на всі ворожі дії Москви, відповідь західних демократій в основному була обмежена та слабка. Багато виправдань базуються на таких занепокоєннях, як передбачувана необхідність співпраці з Росією у боротьбі з тероризмом. Проте, незважаючи на всі обґрунтування, вони суперечать твердженню, що будь-яка ефективна співпраця може бути досягнута. Ми також спостерігаємо усталену практику, як бізнес ставиться попереду тисяч вбитих і безпеки наших демократій.

 

Володимир Путін вирішив виснажити й залякати демократії, і більша частина західно-політичних інституцій ніяк цього не усвідомить. Володимир Путін вирішив внести розбрат й управляти євроатлантичним регіоном. Деякі країни залякані погрозами, інші отримали обіцянки привабливих енергетичних угод, і вони переймають більш антизахідну, антидемократичну та антиліберальну позицію. Незважаючи на це, практично всі країни зазнають впливу поєднання шпіонажу, корупції, організованої злочинності та безперервних багаторівневих і багатоканальних кампаній з дезінформації.

 

Попри те, що США розслідують очевидне вороже проникнення в найвищу демократичну святиню для них – втручання у виборчий процес, подібне розслідування ніде в Європі не було розпочато. Це залишається фактом, не дивлячись на те, що були очевидні випадки кричущого втручання Росії у референдуми в Нідерландах, Британії, Італії, вибори у Франції та зовсім нещодавно – у вибори Німеччини й каталонський референдум. У всіх цих випадках втручання передбачало мету – ослаблення Заходу, демократичної системи, створення хаосу і посилення розбрату в нашому суспільстві. Хоча ЄС і НАТО є першочерговими мішенями, їх оборонні відповіді є досить обмеженими. Це чітко показує, що більша частина західно-політичних інституцій досі не зрозуміла загрози, з якою ми зіштовхнулися.

 

Підписанти, зазначені наприкінці, всі західні експерти з питань безпеки погоджуються з такими семи кроками:

 

Крок 1: Політичні лідери повинні визнати загрозу

 

 Путінська Росія становить серйозну загрозу західним демократіям. Використання Росією підривних інструментів для здійснення ворожого іноземного впливу на внутрішні справи демократичних країн є неприйнятним, і цьому слід протиставити рішучі захисні дії, спрямовані на стримування подальшої ворожої поведінки. Такий контр-тиск стосовно самозахисту більшою мірою не застосовується. Якщо Москва не зупиниться, потрібно запровадити додаткові санкції, спрямовані проти членів сім’ї і близького оточення російських лідерів з метою через такий тиск зупинити такі дії. Наразі Кремль сприймає відсутність покарання як запрошення продовжити або активізувати агресію.

 

Крок 2: Розслідування та викриття ворожих дій у національному контексті

 

 Російські короткострокові кампанії мають на меті вплив на конкретні загальнонаціональні вибори та референдуми. Щоб забезпечити ґрунтовні підрахунки російських підривних заходів в окремих країнах, 

національні парламенти повинні створити слідчі комісії для збору та обговорення доказів впливу та операцій дезінформації Москви. Оскільки прозорість є найкращим інструментом демократичного Заходу, це є єдиним і цілком законним способом презентувати суспільству повний масштаб цієї загрози.

 

Крок 3: Дослідження досягнень Росії

 

 Беручи до уваги те, як довгострокові ворожі зусилля формують громадську думку, країни-члени ЄС повинні спільно провести цілеспрямоване дослідження (наприклад з використанням детального опитування) для отримання чітких даних про те, які групи власних громадян найбільше довіряють дезінформаційним розповідям Кремля. Лише такі порівняльні та глибинні дослідження можуть визначити, наскільки зусилля Москви щодо формування хибної громадської думки виявилися успішними.

 

Крок 4: Довіряти тільки експертному органу європейського рівня

 

 Водночас національним органам потрібно аналізувати і захищати внутрішні умови, інституції ЄС також повинні убезпечити себе від цієї загрози. Два роки тому лідери ЄС вирішили створити в рамках Європейської служби зовнішніх зносин (EEAS) спеціальну команду (Робоча група – EEAS STRATCOM Task Force) щодо боротьби із дезінформацією Росії, яка і досі мало укомплектована і складається лише з трьох національних експертів, котрі займаються цим важливим і складним завданням. EEAS повинна збільшити втричі продуктивність цієї команди, що дасть їй змогу врешті-решт на повну виконувати свої повноваження. Три експерти, які самостійно працюють над цим завданням, крім того, ще й не отримують фінансування від EEAS, а їх держави-члени просто не можуть виконувати завдання, покладені на них ЄС. Прийняття на роботу щонайменше семи додаткових експертів, оплата праці яких буде здійснюватися з бюджету EEAS, не є проблемою з огляду на розмір та бюджет ЄС. Щонайменше три роки після того, як Росія розпочала масштабні кампанії з дезінформації, а й досі є багато прогалин в емпіричних знаннях стосовно того, наскільки успішними були її розповіді та повідомлення. Робоча група EEAS East STRATCOM зарекомендувала себе як основний орган Європи зі спеціальними знаннями, який поважають установи розвідки та безпеки. Отже, вона має бути перетворена з тимчасового утворення на постійний орган у структурі EEAS і забезпечуватися щонайменше 1 мільйоном євро на цільові дослідження. Оскільки вже існує об’єднана структура координації щодо пропаганди Ісламської держави Іраку та Леванту (ISIS), потрібно створити схожу структуру і для боротьби з дезінформацією Кремля.

 

Крок 5: Протидіяти політиці агресора

 

 Незважаючи на серйозність загрози, мало хто із західних політичних лідерів критикує агресора. Для прикладу, Верховний Представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні провела останні два роки, намагаючись уникати висловлювань, що саме Росія є головним джерелом ворожої дезінформації. Якщо Європа прагне здолати цю загрозу, європейським лідерам необхідно назвати її ім’я. Російські керівники мають почути від європейських представників, що їх ворожі підривні зусилля, спрямовані проти наших демократій, повинні бути припинені.

 

Крок 6: Запустити Робочу групу однодумців ЄС і держав-членів НАТО

 

 Незважаючи на те, що принаймні дванадцять країн ЄС серйозно ставляться до загрози, що виникла, це – в основному малі та середні за розміром держави, які не змогли ефективно працювати як коаліція однодумців. Цю складну загрозу можна подолати лише спільними діями, країни, занепокоєні агресією Росії, повинні запустити механізми – робочі групи для того, щоб розпочати реальні спільні дії та координацію діяльності.

 

 Крок 7: Поширити розуміння поза межами спеціалізованої спільноти

 

Наразі наявне порівняно обмежене розуміння підривних методів Росії серед країн Західної Європи, саме тому уряди країн Центральної та Східної Європи і групи громадянського суспільства повинні брти активну участь у представленні уроків, здобутих у боротьбі з ворожими операціями Москви. Поки що обмін інформацією і досвідом обмежений. У той час, коли західна спільнота експертів з питань впливу та дезінформації Росії тільки починає розвиватися, існує нагальна необхідність у представленні базових знань щодо оцінки загрози, розуміння методів функціонування та прийняття політичних рішень людьми, що перебувають поза межами спеціалізованої спільноти. Надзвичайно необхідними є великі тренінги та брифінги для не-фахівців у західних урядах і політичних установах. Уряди країн Центральної та Східної Європи та групи громадянського суспільства повинні активно представити уроки, отримані від протидії ворожим діям Москви, для своїх союзників у Західній Європі та США.

 

Список підписантів:

Andrikienė Laima Liucija, Member of the European Parliament, Lithuania

Aro Jessikka, Investigative journalist, Finland

Baublys Artūras, Art2B, Public Establishment, Director

Berzins Janis, Director at the Center for Security and Strategic Research, National Defence Academy, Latvia

Blank Senior Stephen, Fellow, American Foreign Policy Council, USA

Browder Bill,  Chief Executive Officer & Co-founder of the investment fund Hermitage Capital, UK

Buziashvili Eto, Programs Director, Georgian Strategic Analysis Center, Georgia

Coynash Halya, Kharkiv Human Rights Group, Ukraine

Čelutka Simas, Director of European Security Programme, Vilnius Institute for Policy Analysis, Lithuania

Čižik Tomáš, Director, Centre for European and North Atlantic Affairs, Slovakia

Dal Re Maurizio , Cyber Security Expert, Italy

Dalia Bankauskaite, Media Program Director, Vilnius Institute of Policy Analysis

Dębski Sławomir, Director, The Polish Institute of International Affairs, Poland

Eyal Jonathan, Associate Director, Royal United Services Institute for Defence and Security Studies, UK

Fedchenko Yevhen, Co-founder, StopFake.org, Ukraine

Fota Iulian, former national security adviser to the President of Romania,  signing in personal capacity, Romania

Freudenstein Roland, Policy Director, Wilfried Martens Centre for European Studies, Belgium

Gaprindashvili Paata, Director, Georgia´s Reforms Associates, Georgia

Garmash Anna, President, Ukraine Action, Ukraine

Gedmin Jeffrey, Senior Fellow, Georgetown University, former President of Radio Free Europe/Radio Liberty, USA

Gerber Simon, President of swiss-ukraine.org, Switzerland

Gressel Gustav C., PhD, Senior Policy Fellow, Wider Europe Programme, European Council on Foreign Relations

Grigoryan Stepan, Chairman of the Board, Analytical Centre on Globalization and Regional Cooperation, Armenia

Gvineria Shota, Deputy Secretary, National Security Council, Georgia

Gyori Lorant, analyst, Political Capital Institute, Hungary

Jakóbik Wojciech, Energy analyst

Kamiński Krzysztof, President, Warsaw Institute, Poland

Kasciunas, Laurynas, Member of Parliament, Lithuania

Keršanskas Vytautas, Deputy director, Eastern Europe Studies Centre

Kestutis Eidukonis J., World Lithuanian Community/Lithuanian Parliament Commission member, Lithuania

Khylko Maksym, Co-founder, Chairman of the Board, East European Security Research Initiative Foundation, Ukraine

Kintsurashvili Tamar, Media Development Foundation, Georgia

Kirchick  James, Visiting Fellow, Brookings Institution, USA

Kobosko Michal, Director, Poland Office, Atlantic Council, Poland

Kolář Petr, former Deputy Foreign Minister and four-time Ambassador, Czech Republic

Kolga Marcus, Senior Fellow, MacDonald-Laurier Institute Centre for Advancing Canada’s Interests Abroad

Kreko Peter, Director, Political Capital Institute, Hungary

Kross Eerik-Niiles, Former Intelligence Chief, current Member of Parliament, Estonia

Kudors Andis, Executive Director, Centre for East European Policy Studies, Latvia

Lavreniuk Andrii, UKRINFORM’s Staff Correspondent in Belgium, Ukraine

Loskutovs, Aleksejs, Member of Parliament, Latvia

Magdin  Radu, international analyst, former prime ministerial advisor in Romania, Romania

Malinionis Vaidotas, National Defense Foundation, Lithuania

Maliukevicius Nerijus, researcher, IIRPS, Vilnius University, Lithuania

Mantila Markku, former Director of Government Communications at Prime Ministers Office, Finland

Manvydas Džiaugys, Vytautas Magnus University (student)

McKew Molly , information operations expert, USA

Mesik Juraj, civic activist, Slovakia

Milic Jelena, Director, Center for Euro-Atlantic Studies, Serbia

Miliute Rita, Journalist, Lithuania

Milo Daniel, Head of STRATCOM Initiative, GLOBSEC Policy Institute, Slovakia

Naď Jaroslav, Director, Slovak Security Studies Institute, Slovakia

Nicolini Mario, Founder & Honorary President, Euro-Atlantic Center, Slovakia

Niland Paul, Founder, Statement Email, Ukraine

O’Connell Evan,  Senior Associate, Aspect Consulting, France

Panyi Szabolcs, journalist, Index.hu and VSquare.org, Hungary

Pedersen Kim Bjarne, Writer and human rights activist, Denmark

Pelczynska-Nalecz KATARZYNA, Stefan Batory Foundation

Poche Miroslav, MEP, Czech Republic

Porchkhidze Irakli, Vice-president, Georgian Institute for Strategic Studies, Georgia

Potekhin Dmytro, Nonviolent.Solutions, Ukraine

Potiekhin Principal Oleksandr, researcher, Institute of World History, National Academy of Sciences, Ukraine

Przybylski Wojciech, Visegrad Insight, Res Publica

Reichardt Adam, Editor-in-Chief, New Eastern Europe, Poland

Renate Findeis, zeitzug

Rey Marcin, Blogger, Rosyjska V Kolumna w Polsce, Poland

Roháč Dalibor, Research Fellow, American Enterprise Institute, USA

Sakalauskas Giedrius, Direktor, Res Publika, Lithuania

Saryusz-Wolski Jacek, MEP, Poland

Schindler John, former NSA analyst, USA

Smolar Eugeniusz, – Senior Fellow, Centre for International Relations, Poland

Spilva Kristaps, independent analyst

Spolitis Veiko, Parliament dof the Republic of Latvia / MP

Stollmeyer Alice, Founder & Director, Defending Democracy, Belgium

Szyszko Jan, Polityka Insight, European Affairs Analyst

Štětina Jaromír , MEP, Vice-Chair of Subcommittee on Security and Defence

Tabliashvili Irakli, Politics.ge – web page. VOICE FROM GEORGIA. DIRECTOR

Tatham Steve, Director Influence Options Ltd, Associate Fellow Strategy & Security Institute, University of Exeter, UK

Telička Pavel , MEP, Vice-President of the European Parliament, Czech Republic

Tenzer  Nicolas, Chairman of Center for Study and Research on Political Decision, Guest Professor at Sciences Po Paris, France

Teperik Dmitri, Chief Executive, International Centre for Defense and Security, Estonia

Tudor Radu, Political and Military Analyst, Antena 3 TV, Romania

Vaidere Inese, Member of the European Parliament, Latvia

Vogel Nathalie, independent analyst, Germany

Wetzel Iryna, Board Member of swiss-ukraine.org, Switzerland

Wićaz Stanij, European Values Think Tank, Intern

Wierzejski Antoni, Analyst, Centre for International Relations, Poland

Wyciszkiewicz Ernest, director, Centre for Polish-Russian Dialogue and Understanding, Poland

Джерело: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів