“Система регіональної безпеки у Cхідній Європі. Місце і формати залучення України”

14 листопада 2017 року у Києві відбулась міжнародна конференція “Система регіональної безпеки у Cхідній Європі. Місце і формати залучення України”, організаторами якої виступили Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні та Центр глобалістики “Стратегія XXI”. Захід відвідали близько 80 учасників, з-поміж яких представники органів влади, країн-членів ЄС і Східного партнерства, Представництва НАТО та іноземних дипмісій, українського наукового, громадського та експертного середовища, українських і закорд

Відкриваючи конференцію, Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», сказав, що Європа почала прокидатися і звертати увагу на безпеку у Східній Європі, про що свідчить підписання Празької декларації, яка визначає 7 необхідних кроків, які демократичний Захід повинен зробити для того, щоб зупинити російську агресію. У свою чергу, Габріеле Бауманн, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, підкреслила, що зараз між Україною та країнами Східної Європи здійснюється активний обмін думками та інформацією з питань безпеки. Німеччина, за її словами, вважається гарантом безпеки у Східній Європі, а новий уряд ФРН, який буде сформований до кінця цього року, і надалі буде підтримувати Україну, у тому числі й у питаннях безпеки. Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради УкраїниГанна Гопко зазначила, що ідея поступової відмови країн Євросоюзу від російських енергоносіїв могла б стати дієвим інструментом стримування російської агресії, але Європа не готова розглядати енергетику як елемент стримування Кремля.

встпуне слово

Під час відкриття першої панелі, присвяченої питанням регіональної безпеки у Східній Європі після 2014 року та підходам ключових регіональних гравців, модератор Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, описав дилему безпеки Східної Європи у XX ст., яка сприймається як буферна зона між Сходом і Заходом, де Росія вдалась до реваншистських дій по відновленню свого домінування, а Україна перетворилась не лише на поле війни за свою державність, а й за європейські цінності. 

Владислав Іноземцев, російський політолог, старший дослідник Польського Інституту передових досліджень (Варшава) зазначив що з 90-х років Росія була і є головним провокатором нестабільності в Східній Європі, яку вона сприймає як природну сферу своїх інтересів, будучи головним ініціатором конфліктів у Придністров’ї, Грузії, Південній Осетії та Криму. Україна при цьому сприймається як зона «in between», а їй, натомість, варто б було зайняти більш проактивну позицію. Надання Молдові членства в ЄС, на думку експерта, було б сильним сигналом для Москви, і сприяло б врегулюванню конфлікту в Придністров’ї.

Роман Яковлевський,політичний оглядач з Білорусі, проаналізував підсумки проведення російських навчань «Захід-2017»; можливості появи на території Білорусі російської ракетної бази за аналогом військової бази Гюмрі (Вірменія); оновлену угоду про двостороннє військове співробітництво між Росією та Білоруссю. На думку експерта, на даний момент двосторонні відносини України та Білорусі знаходяться на незадовільному рівні. Білорусь використала випробування модернізованої білоруської реактивної системи залпового вогню «Полонез» в якості тиску на П.Порошенка напередодні зустрічі з О.Лукашенком в Абу-Дабі. Експерт не виключив можливість використання білоруської території в якості плацдарму для наступальної операції. 

Вілюс Іванаускас,старший політичний аналітик Центру Східноєвропейських досліджень (Литва), в своєму виступі акцентував увагу на спробах Росії повернути собі статус супердержави. Експертом було озвучене досить об’єктивне песимістичне бачення щодо спроможності Росії проводити політику глобального значення на рівні супер-держави.

Адріан Поп, професор Національного університету політичних наук і державного управління (Румунія), в своєму виступі проаналізував поступову мілітаризацію Росії з 2010 по 2016 роки, а також перебіг регіональних конфліктів, зокрема небезпеку розморожування конфлікту в Нагорному Карабаху влітку 2016 року. 

В доповіді Ніки Чітадзе, директора Геополітичного дослідницького центру з питань Чорноморського регіону (Грузія), були відображені аспекти енергетичної безпеки в регіоні Чорного моря, зокрема вплив і перспективи реалізації проектів TAP і TANAP, особливості війни у Грузії у 2008 році, необхідність більшого залучення НАТО в Чорному морі, а також необхідність більш продуманої політики Туреччини.

Юрій Домінік,бригадний генерал (у відставці), військовий експерт (Молдова), зазначив, що міграційна криза в Європі призвела до усвідомлення країнами ЄС безпеки як виключно національної проблеми. Щодо нестабільної політичної ситуації в Молдові, він зазначив, що частина населення виступає за самостійний розвиток в межах ЄС, а інша частина - за приєднання до Румунії. Експерт акцентував увагу на необхідності розбудови нових військових можливостей України для захисту Одеси та узбережжя Чорного моря.

Під час відкриття другої панелі, присвяченої питанням безпекового внеску України у Східній Європі, модератор панелі – Віталій Мартинюк, керівник міжнародних програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, зазначив що наявність саме системної безпекової політики залишається невизначеним питанням для регіону Східної Європи. 

друга панель

В своїй доповіді Барбора Маронкова,директор Центру інформації та документації НАТО, зазначила що трансатлантична безпека тісно пов’язана з безпекою України, а події 2014 року призвели до перегляду пріоритетів НАТО, посилення його східного флангу та збільшення витрат країн-членів НАТО на оборону до рівня 2% від ВВП. Після саміту у Варшаві 2016 року кіберсфера була офіційно визнаним п’ятим простором ведення операцій, що дало окремий поштовх розвитку цього напрямку протидії агресії Росії. 

В доповіді Андреаса Умланда, старшого дослідника Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва (Київ), мова йшла про перспективи вступу України в НАТО, які, зокрема, були окреслені під час саміту в Бухаресті 2008 року та оцінюються експертом як декларативні. Розширення НАТО за рахунок країн Балтії відбулось в сприятливий період, коли Росія не сприймалась як ворог. Водночас, експерт прогнозує послаблення Росії в середньостроковій перспективі у наступні 10-20 років, до чого Україна має готуватись вже сьогодні, з врахуванням економічного зростання Китаю та можливої зміни правлячої верхівки в РФ. Експерт висловив сумніви щодо успіху реалізації проекту «Міжмор’я» на даний момент та підкреслив регіональне значення цієї ініціативи для окремих країн, перш за все Польщі, Хорватії, Австрії, зокрема в питаннях імпорту СПГ. 

Леонід Баран,директор Департаменту організаційно-адміністративної роботи та аналітичного забезпечення ДПСУ, висвітлив питання нелегальної міграції в Східній Європі та зробив висновок, що східноєвропейський міграційний маршрут не становить загрози для Європи, де відмічається стійкий тренд зменшення кількості мігрантів.

Олексій Мельник,спів-директор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, відзначив Річну національну програму під егідою Комісії Україна –НАТО як один з дієвих механізмів на шляху вступу України в Альянс, що викликало жваву дискусію з іншими доповідачами.

В загальному підсумку доповідачі та учасники міжнародної конференції погодились в питаннях необхідності консолідації зусиль за напрямком протидії агресивній політиці РФ з метою посилення архітектури безпеки в Східній Європі.

 

 

 



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів