Потужні «москіти»

Яку роль у Військово-Морських Силах України зможуть виконувати американські патрульні катери типу «Айленд»

Автор: Павло Лакійчук, Керівник військових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI". Спеціально для видання Український тиждень 

Днями до одеського порту зайшов балкер «Оушен Гранд», який вирушив у трансатлантичний рейс 8 жовтня з американського порту Балтимор. На його борту були два українські катери: «Фастів» і «Суми», які ще недавно називалися «Вашингтон» і «Окракоук» та несли на кормі прапор Берегової охорони США. «Фастів» і «Суми» такі — не перші. Два роки тому, у жовтні 2019-го, судно з символічною назвою «Оушен Фрідом», тобто «Океанська свобода», доставило в Україну ще два їхні сістершипи: «Старобільськ» і «Слов’янськ». Відтоді у складі Військово-Морських Сил України маємо дивізіон патрульних катерів типу «Айленд».

Чим є «Айленди» й чому довкола них точиться стільки суперечок? «Айленд» (Island) — тип патрульних катерів, які будували в США для Берегової охорони (United States Coast Guard), а не військового флоту (Navy). Це швидкохідні (до 30 вузлів), маломірні (близько 150 тонн) та слабоозброєні судна ближньої морської зони, призначені для виконання патрульних операцій, морської розвідки, пошуково-рятувальних дій — типових завдань кораблів Берегової охорони США, окремого виду збройних сил Сполучених Штатів, який у мирний час виконує функції морської прикордонної охорони, а з початком бойових дій і в загрозливий період здійснює допоміжні функції ВМС, охорону та оборону об’єктів морської інфраструктури й узбережжя в межах морських оборонних районів.

Щоб було зрозуміло, катери БОХР використовують для патрулювання задля розвідки та спостереження за оперативною обстановкою, пошуку та боротьби з підводними човнами, захисту прибережних морських комунікацій та прикриття узбережжя у смузі водної акваторії прилеглої до узбережжя континентальної частини США завширшки до 200 морських миль (для порівняння, ширина Чорного моря з півночі на південь становить трохи більш ніж 300 миль).

Призначенням «Айлендів», зважаючи на відсутність на них ударного озброєння (у базовій комплектації вони мають швидкострільну 25-міліметрову артустановку Bushmaster Mk 38 та два 12,7-міліметрові кулемети), в українському військовому флоті буде здійснення розвідки в Чорному та Азовському морях, передача в режимі реального часу даних про обстановку органам управління флоту та цілевказання ударним силам. Для цього катери оснащені багатофункціональною РЛС AN/SPS-73 (V) 12, здатною виявляти надводні й повітряні цілі. AN/SPS-73 забезпечує обробку сигналу та можливість автоматично виявляти й супроводжувати до 300 цілей одночасно. Станцію інтегровано з іншими системами навігації та обробки інформації, такими як Міжнародна автоматична ідентифікаційна система AIS, а також Єдиною системою відображення тактичної інформації ВМС (у ВМС України її тільки впроваджують) через захищені канали передачі даних натівського стандарту. Принципи бойового застосування катерів уже відпрацьовують на катерах «Слов’янськ» і «Старобільск», наявних у складі ВМСУ.

Утім, ще від отримання перших двох катерів у Військово-Морських Силах точаться дискусії щодо посилення бойових спроможностей «Айлендів», щоб вони могли самостійно чи в групі виконувати ударні функції. Серед пропонованих змін — від установлення на катери торпедних апаратів або протикорабельних ракетних систем малого калібру до бойових модулів, апробованих на наших малих броньованих артилерійських катерах проєкту 58155 «Гюрза-М» (МБАК). Серед пропозицій — укомплектування катерів сучасними комплексами морського ракетного керованого озброєння «Бар’єр-ВК» від ДККБ «Луч», установлення на них радянських шестиствольних автоматичних корабельних 30-міліметрових артилерійських установок АК-306, деяка кількість яких збереглася на наших складах озброєння. Звісно, ймовірна модернізація передбачатиме й оснащення катерів вітчизняними системами управління вогнем, датчиками виявлення лазерного випромінювання, автоматичними системами постановки димових перешкод, навігаційними РЛС «Дельта-М», апробованими на наших «Гюрзах» і уніфікованими з ними. Найімовірніше, остаточне рішення про модернізацію «Айлендів» буде ухвалено після отримання повного комплекту катерів. Проте готуватися до цього в будь-якому разі слід уже зараз.

Чому ж отримання ВМС України катерів, які не можуть «одним потужним ударом знищити Чорноморський флот Росії» або встановити панування в морі, є таким значним кроком? Збройні сили — єдиний складний механізм, покликаний виконувати завдання з захисту територіальної цілісності України, зокрема на морському напрямку. А Військово-Морські сили — тільки їхня специфічна складова. Не найбільша. І не найголовніша. Вона діє за єдиним задумом і в єдиному ключі з усіма складовими військової організації держави. Кожна складова виконує свої функції: тральники забезпечують мінну безпеку портів і комунікацій, артилерія, бомбардувальники та протикорабельні ракетні батареї протистоять нападу з моря, а «Айленди», разом з «Байрактарами» в повітрі, здійснюють виявлення противника, забезпечують цілевказання для ударних сил. Це насамперед наші «очі» в морі. А ще «Айленди» — певні люгери сучасного флоту, незамінні швидкі посильні…

ФОРМУВАННЯ ОБРИСУ ВМСУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ТАК, ЩОБ ФЛОТ МІГ ГАРАНТОВАНО ЗАХИСТИТИ НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ. ОДНІЄЮ З КОНЦЕПЦІЙ Є РОЗВИТОК ТАК ЗВАНОГО МОСКІТНОГО ФЛОТУ — БУДІВНИЦТВО АБО ПРИДБАННЯ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИХ, ШВИДКІСНИХ, ДОБРЕ ОСНАЩЕНИХ КАТЕРІВ І МАЛОТОННАЖНИХ КОРАБЛІВ 

Стратегія розвитку ВМС-2035, на яку ми спираємося при розбудові національного флоту, бере до уваги основні аспекти концепції війни на морі відповідно до документів НАТО, насамперед Доктрини морських операцій AJP-03. Формування обрису ВМСУ відбувається так, щоб флот міг гарантовано захистити національні інтереси України з морського напрямку. Однією з концепцій, передбачених стратегією, є розвиток так званого москітного флоту — будівництво або придбання багатофункціональних, швидкісних, добре оснащених катерів і малотоннажних кораблів. Відповідно, у найближчі роки ядром надводних сил ВМС мають стати три основні типи платформ-«москітів»: пошуково-ударні (з протикорабельними ракетами або торпедами), патрульно-рейдові (багатоцільові, з артилерією калібром до 30 мм та ПТРК), а також протимінні кораблі. Цей комплект сил має бути здатним виконувати завдання всіх видів морських операцій у прибережній зоні, передбачених Морською доктриною НАТО AJP-3.1.

Отже, вже маємо у своєму розпорядженні МБАКи — малі броньовані артилерійські катери «Гюрза-М», десантно-штурмові катери типу «Кентавр», патрульні «Айленди».

Американські «морські вовки» — швидкохідні багатоцільові амфібійно-ударні катери проєкту Mark VI, які почнуть передавати в межах Ініціативи підтримки України у сфері безпеки вже наступного року — мають стати не тільки «очима», а й «швидкою допомогою» флоту. Основне завдання Mk-VI — запобігти висадці тактичних десантів і розвідувально-диверсійних груп на наше узбережжя, швидко доставити на місце висадки наші сили та разом з ними знищити ворога. А в разі необхідності — здійснити висадку наших Сил спеціальних операцій на узбережжя в тил противника або на об’єкти критичної інфраструктури в морі (наприклад, на ті самі горезвісні «вишки Бойка» — бурові платформи «Чорноморнафтогазу», захоплені окупантом у Чорному морі).

Допомога з-за океану. В умовах обмеженого оборонного бюджету України безоплатна передача озброєння та військової техніки, зокрема й патрульних катерів, є одним з ефективних шляхів розвитку Збройних Сил

Американські катери цього класу унікальні за характеристиками скритності та швидкості реагування. Автор пригадує візит до Севастополя двох катерів типу Mark VІ на запрошення української сторони у 2000 році. 29 вересня у визначений для рандеву з прикордонниками час вони з’явилися наче нізвідки на зовнішньому рейді. А 3 жовтня, після закінчення програми візиту, зникли так само швидко й непомітно, як і прийшли: ні українські прикордонники, ні засоби радіолокаційного виявлення ЧФ Росії не змогли виявити самих катерів і визначити маршрут їхнього руху. Звісно, росіяни з цього приводу тоді підняли недитячу істерику, що «кляті супостати» чи то висадили на узбережжя Криму диверсантів, чи то поставили десь «секретний маячок», що стежить за їхнім «залізом», але то вже інша історія…

Тактичною перевагою малих амфібійно-ударних і десантно-штурмових катерів є також те, що ними, як і МБАКами проєкту 58155, можна здійснювати міжтеатровий маневр силами. Тобто маючи дві операційні зони — Чорноморську й Азовську, — транспортувати катери суходолом (авто- чи залізничним транспортом) приховано для противника з Одеси до Бердянська й навпаки. Міжтеатровий маневр дає змогу тримати противника в напрузі за наявності вдвічі менше сил. Грубо кажучи, росіяни не зможуть умовно рахувати «у них п’ять катерів у Чорному морі й п’ять в Азовському», а чекатимуть на десять катерів з будь-якого напрямку. Це відкриває для ВМСУ надзвичайні перспективи, але для відпрацювання такого маневру до рутини й автоматизму доведеться добряче попрацювати.

І, зрештою, третя складова «москітного флоту» — британські ракетні катери з робочою назвою Р-50, меморандум про проєктування та будівництво яких підписано цього року. Їхнім основним завданням буде завдавати несподівані групові удари по виявлених цілях, тобто швидко вийти в море, зайняти позицію й завдати удару по кораблях противника, які планують висадку десанту. Значною мірою тактичні можливості ракетних катерів будуть зумовлені типом ракетного комплексу, яким їх озброять — а про це й досі сперечаються. У будь-якому разі, при малій власній радіолокаційній помітності вони зможуть ефективно уражати морські цілі на дистанції 150–300 км. Отже, за наявності всіх складових «москітної тріади» катерний склад буде здатним виконувати майже весь спектр завдань у нашій зоні відповідальності на рівні з великими надводними кораблями.

Катери — катерами, але, треба зауважити, корабельний склад флоту — тільки невіддільна складова комплексу озброєння Збройних Сил. Без досягнення панування в повітрі будь-який успіх на морі буде тимчасовим. Не слід забувати і про нашу основну ударну міць — мобільні берегові ракетні комплекси РК-360МЦ «Нептун», який ми вже маємо на озброєнні, на жаль, поки що в єдиному навчально-бойовому екземплярі. А це потуга, що в разі правильного застосування здатна не тільки створити для противника серйозні проблеми, а й перекрити всю акваторію Чорного моря. Генеральний конструктор ДержККБ «ЛУЧ» Олег Коростельов небезпідставно вважає, що повноцінний комплект маневрових і живучих «Нептунів» остаточно закриє питання домінування флоту Росії в Чорному й Азовському морях.

Є місце у стратегії розвитку ВМС і кораблям дальньої морської зони — нещодавно Україна підписала меморандум з Туреччиною на будівництво корветів типу «Ада» (Ada-class corvette). «Ада» — сучасні універсальні бойові кораблі, здатні виконувати завдання протикорабельної, протиповітряної та протичовнової оборони й у складі ордера, й самостійно. І хоча деякі експерти вважають їх кораблями літоральної зони, вони цілком відповідають вимогам до кораблів дальньої морської зони (дальність ходу до 3500 миль, автономність — до 20 діб) і згодом можуть стати основою українського океанського флоту, який зрештою повернеться в Середземне море та виконуватиме там завдання багатонаціональних сил разом з союзниками по НАТО.

У цьому матеріалі свідомо не розглянуто питання відновлення мінно-тральних сил і десантовисадкових засобів, допоміжного флоту, застосування авіації на морському театрі, підтримки дій сухопутних військ на приморському напрямку. Усі ці питання складні, комплексні й потребують додаткового напрацювання та окремої уваги.

Що ж до наших «Айлендів», то передача США Україні двох нових катерів цього типу в додаток до вже двох отриманих у 2019 році (а в найближчій перспективі очікуємо на ще один борт) дасть нашим ВМС змогу сформувати повноцінний дивізіон однотипних катерів. А це дуже важливо з погляду керованості тактичної одиниці, технічного й тилового обслуговування суден. Нові катери допоможуть не тільки зміцнити безпеку України на морі, а й підвищити оперативну сумісність ВМС України з флотами партнерів по НАТО. 



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів