Невикористаний потенціал співробітництва ЄС-НАТО

Співпраця між ЄС та НАТО є чудовою основою для наближення України, Молдови, Грузії та інших країн до Альянсу та підвищення їх безпеки, - пише Андреас Маразіс для “Euractiv”.  

Андреас Маразіс - керівник проекту та головний дослідник Східної Європи і Центральної Азії Ради Європейського Сусідства (ENC), партнерської організації Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

 

 8 липня 2018 року Розширене співробітництво між ЄС та НАТО відзначило два роки від свого започаткування. Протягом цих двох років ми багато чули про посилення співпраці між ЄС і НАТО у багатьох галузях, від гібридних загроз до кібербезпеки та морського співробітництва. Стримування, стійкість, кібербезпека - це лише деякі з популярних слів, які домінують в усіх заявах та офіційних документах.

Питання в тому, чиї можливості та стійкість ЄС і НАТО намагаються зміцнити? Дехто намагається провести чітку межу розділу між союзниками НАТО у Центральній та Східній Європі (ЦСЄ) та його партнерами, що знаходяться за межами Альянсу, зокрема країнами Східного партнерства (СхП). Однак стримування у ЦСЄ нерозривно пов'язане з політикою НАТО у країнах-партнерах, таких як Грузія, Україна і Молдова.

Два звіти про прогрес в імплементації переліку спільних пропозицій, які були схвалені Північноатлантичною радою та Радою Європейського Союзу у грудні 2016 року, підкреслили важливість Чорноморського регіону та необхідність надання допомоги партнерам із Західних Балкан та Східного й Південного сусідства.

Тим часом, країни Балтії та Польща, внаслідок зростаючої російської військової потужності, зробили запит та отримали бойові підрозділи НАТО на своїй території - від трьох до чотирьох тисяч солдат на ротаційній основі. В дійсності, на даний час багатонаціональні бойові групи на східному фланзі Альянсу повністю дієздатні, але одночасно НАТО активізує свої зусилля з протидії кібератакам та гібридним загрозам.  

У вересні 2017 року в Польщі, у відповідь на військове навчання Росії "Захід 2017", було завершене військове оборонне навчання "Дракон 2017", що проводиться двічі на рік за участю різних сил НАТО з Польщі, Литви, Латвії, Німеччини, Великої Британії, Словаччини, Італії, Болгарії та Румунії.

Навчання було спрямоване на протидію тактикам гібридної війни, подібним до тих, що використовуються в Україні, а також кібератакам. Варто зазначити, що українські та грузинські підрозділи теж взяли участь у цьому навчанні.

Можна стверджувати, що навчання стали важливим результатом, а от посилення держав, що розташовані між НАТО та Росією, є, насамперед, економічним та політичним завданням. І це, вірогідно, те, що потребують ці країни такі, як Україна.

Мова йде не про обіцянки надання членства або захист під егідою ЄС і НАТО, а швидше про надання допомоги для того, щоб партнери могли протидіяти викликам безпеці, з якими вони стикаються. Солідарність, єдність та співпраця між членами ЄС і НАТО послали б сильніший сигнал, ніж будь-яка військова техніка.

В рамках Розширеної співпраці між ЄС і НАТО на даний час існують три пілотні країни: Молдова, Туніс та Боснія і Герцеговина, а також три основні сфери взаємодії: зберігання та безпека боєприпасів, кібербезпека, стратегічні комунікації.

Ці спільні зусилля сприятимуть посиленню стійкості партнерів, які не є членами Альянсу, до можливої агресії, а також сприятимуть процесу їх реформування. Пілотний етап триває, й очікувані результати, ймовірно, принесуть надзвичайну користь іншим країнам-партнерам, зокрема - Україні.

30-31 травня 2018 року вперше був обговорений потенціал посилення співпраці ЄС і НАТО з Україною у сфері кібербезпеки та стратегічних комунікацій. Обговорення відбулося у ході дводенної конференції Україна-НАТО, яка була спільно організована місцевими та брюссельськими організаціями за підтримки Центру інформації та документації НАТО (ЦІДН) у Києві.

В обговореннях панували теми енергетичної безпеки, гібридної війни, кібербезпеки та стратегічних комунікацій. Останні дві потребують подальшої уваги. Не випадково у Звіті про виконання переліку спільних пропозицій, схвалених Радами НАТО та ЄС, від 14 червня 2017 року було особливо відзначено те, що десять із сорока двох заходів присвячені протидії гібридним загрозам, включаючи кібератаки.

Стратегічні комунікації також відіграють центральну роль у наданні сигналів про єдність та солідарність з нашими партнерами, збільшуючи поінформованість про обидві організації та боротьбу з дезінформацією.

Коли мова йде про співробітництво НАТО і ЄС з Україною у сфері стратегічних комунікацій, то вже до Варшавського саміту ми спостерігали елементи координації через регулярні зустрічі, обмін планами навчань, досвідом у різних комунікативних дисциплінах та проведення спільних тренінгів. Проте, такі ініціативи є недостатніми самі по собі, оскільки немає конкретної стратегії стратегічних комунікацій.

Кібербезпека в Україні стикається з подібними проблемами, як і стратегічні комунікації. Україна має багато кваліфікованих хакерів та експертів у кіберсфері. Проте, їм бракує міжвідомчої координації. Існує триваюча конкуренція щодо визначення провідної інституції.

Брак міжвідомчої координації та відсутність конкретної стратегії заважають і плутають співтовариство донорів. Основний принцип полягає в тому, що країна-реципієнт повинна мати стратегію, а донори повинні привести свої зусилля у відповідність до пріоритетів цієї стратегії.

У наступному звіті про прогрес взаємодія ЄС і НАТО з Україною потенційно може бути в центрі уваги, якщо влада у Києві не зупиниться у реформуванні. Необхідно зосередити увагу на міжвідомчій координації та створенні належних умов для розгортання потенціалу співпраці між ЄС і НАТО у сферах стратегічних комунікацій та кібербезпеки.

 

 

 



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів