Експрес-аналіз поточної ситуації в Україні та навколо (№4, 9 грудня 2013 року)

В контексті подій, що відбуваються в Україні варто звернути увагу три речі:- заяву Голови ради директорів «Газпрому» В.Зубкова про те, що після відстрочки сплати заборгованості «Нафтогазу» перед «Газпромом» постачанням газу до ЄС нічого не загрожує;- неприбуттям української сторони на підписання угоди зі словацькою стороною щодо організації реверсних постачань газу через Словаччину;- відкриттям представництва «Газпрому» в Брюсселі 4 грудня та проведення засідання так званого Європейського ділового конгресу

НОМОС:Енерго-політичні контексти

Експрес-аналіз поточної ситуації в Україні та навколо

№4, 9 грудня 2013 року

 ENGLISH VERSION

 

  • Европейский деловой конгресс (ЕДК) является международной неправительственной некоммерческой организацией. Количество членов Конгресса равно 141. В ЕДК входят такие крупнейшие корпорации и банки, как ОАО «Газпром», Shell, ExxonMobil, Total, Wintershall, E.ONRuhrgas, GDFSUEZ, ENI, Siemens, MANFerrostaalAG, Daimler, Alcatel, DeutscheBank, DresdnerBank, BNPParibas, UBS, SocieteGenerale и др. Члены Конгресса, представляют 25 стран-членов ОБСЕ. Президентом ЕДК является Председатель Правления ОАО «Газпром» Алексей Миллер. (Газпром)

 

«Ми пішли назустріч, щоб вони сплатили нам за газ весною», – сказав голова ради директорів «Газпрому». Згідно його слів, Україна дала гарантії, що несанкціонованого відбору не буде.Заява В. Зубкова спрямована виключно на Брюссель і має кілька цілей.

 

  1. 1.Ретроспективно нагадати ЄС, що переривання постачання газу, які мали місце в минулому були (газові кризи 2006 та 2009 рр.) спричинені виключно подіями в Україні і нинішня ситуація в Україні також містить загрозу.
  2. 2.Продемонструвати Європейській Комісії «добру волю» Газпрому та Росії в цілому по вирішенню проблем, що можуть вплинути на стабільність постачання російського газу до ЄС.
  3. 3.Показати Брюсселю, що контроль «Газпрому» над «Нафтогазом» є позитивним чинником, оскільки підвищує безпеку постачань до ЄС і що транзит через Україну є частиною відповідальності «Газпрому» перед європейськими клієнтами.

 

«Мы сегодня ведем активный диалог с інститутами Европейского союза, и открытие представительства „Газпрома“ в столице ЕС позволит сделать его болем эффективным», зазначив на церемонії відкриття представництва Газпрому в Брюсселі перший заступник голови правління Александр Мєдвєдєв. Дане висловлювання звучить дуже багатозначно, як і функціонування ЄДК в Європі. Очевидно, що відкриття Представництва «Газпрому» має, окрім офіційно задекларованих цілей та завдань, приховану місію. Поінформовані джерела в Москві формулюють її наступним чином – «для того, щоб робити пропозиції єврочиновникам від яких не можна відмовитись» або ж «каса для виплати гонорарів окремим європейцям за їх заслуги перед Росією». (Не виключено, що у 2014 році у Брюсселі зявиться і представництво іншого російського державного гіганта – компанії «Роснефть»).

 

    Водночас, слід звернути увагу на те, що заява Зубкова містить відволікаючий увагу ЄС маневр. Кремль виходить з того, що для ЄС більш вагомим і пріоритетним є безпека постачань газу до ЄС, а не політичне становище в Україні. На думку Кремля, у випадку виникнення дилеми «переривання постачань газу чи проросійський режим у Києві» Брюссель волітиме зберегти перше не беручи до уваги друге. Тепловий комфорт європейців під час холодної зими є пріоритетом №1 для європейських політиків в контексті наближення виборів до Європарламенту 2014 року, і якщо Росія зможе його забезпечити через свої зусилля в Україні, то їй багато що можна буде пробачити. Така логіка кремлівських політтехнологів базується на досвіді 2008 року, коли Москва у відповідь на свої жорсткі дії проти Грузії зустріла лише вербальні реакції з Брюсселя та столиць провідних країн ЄС. Також в Москві не залишалось непоміченим і те, що Брюссель офіційно не назвав Росію винуватцем газової кризи 2009 року, а поділив відповідальність за неї на обидві сторони, причому більшою мірою поклавши провину на Київ.

 

   Виходячи з цього, у Москві планують і моделюють варіант провокування газової кризи на випадок, якщо події у Києві підуть за сценарієм відмінним від нинішнього сценарію Кремля. За неофіційними та непублічними оцінками з російських владних кіл, поточний сценарій поки що достатньо успішно реалізується:

 

  •      уряд у Києві повністю сприйняв та перейшов у режим зовнішнього управління з Москви (індикатори – заява М.Азарова про те, що питання введення безвізового режиму для українців ЄС має вирішувати в форматі 3-сторонніх переговорів ЄС – Україна – Росія; делегація «Укртрансгазу» не прибула для підписання угоди з Eustreamщодо реверсних постачань зі Словаччини;
  •          повністю відключена система національної безпеки, РНБО не функціонує в режимі захисту безпеки та зовнішніх інтересів держави, де-факто апарат РНБО включений в контур просування російських інтересів щодо України;
  •         "окончательная, полная и безоговорочная капитуляция" В. Януковича перед В. Путіним де-факто відбулась після фіаско його китайського візиту, де-юре усе має бути закріплено протягом найближчого періоду, якщо ж ні – то додатковий ресурс часу існує до завершення Різдвяних свят, оскільки вже зараз Європа вступає в період WinterHolidaysі їй буде не до України;
  •          ЄС та США не вдаються до жорсткого реагування, їх реакція вписується в прогнозовану і стандартну модель поведінки – вербальне реагування без застосування економічних та політичних санкцій (ніхто навіть не заявив про можливість бойкоту Олімпіади у Сочі в контексті політики РФ щодо України, окремі думки щодо бойкоту звучать тільки в контексті гомофобського законодавства Росії);
  •            ЄС завжди реагує із значним запізненням і це дає додатковий ресурс часу Росії – вона завжди на крок попереду, проблему являє позиція США, але їм не до України;
  •      «стандартна реакція» європейських дипломатів та політиків достатньо успішно забезпечується «точечными инвестициями» (складніше з західними мас-медіа, де відчутних успіхів поки що немає), запит на які різко зростає в контексті переформатування Європарламенту та Єврокомісії у 2014 році.

 

Однак, ризик фіаско усе ж зберігається. Деякі поінформовані аналітики у Москві, вважають, що криза набуває затяжного характеру і В.Янукович, зрештою, програє, як це було і в 2004 році. Якщо така перспектива окреслиться (а це стане зрозумілим на поточному тижні), Кремль увімкне «вариант множественности кризисов», який передбачає:

 

  • стимуляцію дій радикалів, комуністів та агентури російських спецслужб, спрямовану на кровопролиття, що викличе дистанціювання ЄС від «кривавого Майдану» в Україні;
  • масовані кібер-атаки на державні установи України, що у ЗМІ будуть подані як акції помсти «майданерів» владі;
  • необхідність втручання Росії у справи в Україні у зв’язку з ескалацією кризи, як єдино можливому варіанту «запобігання насиллю», тим більше, в період, коли «Європа відпочиває на Різдво».

 

У зв’язку з цим, російські банки в Україні можуть вдатися до дій, спрямованих на подальше розхитування фінансової ситуації. Кібер-атаки на установи та компанії енергетичного сектору мають викликати, за задумом у Москві, дезорганізацію роботи Обєднаної енергосистеми України та ГТС. Усе має привести до зриву транзитних постачань газу до ЄС. На цьому тлі у російської сторони не залишиться вибору, окрім як втрутитися у ситуацію в Україні для того щоб зберегти комфорт європейців під час свят.У ЄС за таких обставин, заперечень не виникатиме, окрім тих, що матимуть вербальний характер.



Аналітична записка


Дослідження


Доповіді та презентації


Статті


Коментарі експертів