В ході підготовки аналізу експертами оцінювалась кожна зовнiшньополiтична подiя - резонансна публiчна заява, зустрiч, домовленiсть, рiшення. В ході аналізу були зроблені такі висновки при оцінці двосторонніх відносин (тут подається скорочена версія висновків):
Україна-ЄС:
“За останнiй квартал 2016 року суттєвих змiн у вiдносинах мiж Україною та Європейським Союзом не сталося. Процес лiбералiзацiї вiзового режиму займає центральне мiсце у публiчнiй дискусiї мiж Києвом i Брюсселем, i, попри попереднi очiкування, залишатиметься невиконаним у 2016 роцi. Певний прогрес вiдчувається й у процедурi ратифiкацiї Угоди про асоцiацiю.
Якщо Україну бентежать затримка скасування вiзового режиму i ратифiкацiї Угоди про асоцiацiю, Європейський Союз стурбований забороною на вивiз необробленої деревини та низкою реформ, котрi просуваються повiльнiше, нiж це передбачалося. Серед основних питань реформа Нафтогазу й ухвалення законiв, що стосуються ринку електроенергiї. Також iснує проблема iз забезпеченням повної незалежностi та функцiональностi антикорупцiйних органiв. Особливе занепокоєння пов’язане iз законодавством, що дозволяє партiям вiдкликати депутатiв уже пiсля обрання, а також тривалою затримкою у призначеннi 12 нових членiв Центральної виборчої комiсiї.”
Україна-США:
“Українсько-американськi вiдносини пiсля президентських виборiв у США перестали iснувати в їхньому класичному розумiннi. Залишились вiдносини мiж Україною та адмiнiстрацiєю Обами, а також вiдносини мiж Україною та новообраним президентом Дональдом Трампом. Рiзний бекграунд, рiзнi пiдходи, рiзна атмосфера, i лише очiкування України схожi: щоб Сполученi Штати, якщо не можуть захистити Україну, то принаймнi системно допомагали Українi захистити себе саму.
Показово, що в свiтi значно драматичнiше оцiнили можливi наслiдки президентства Трампа для України, нiж у самiй Українi. В українських владних кабiнетах обрання Трампа стало сюрпризом, але не нокаутом.
Помiтне явне бажання налагодити контакт iз новою адмiнiстрацiєю. Україна, попри критику адмiнiстрацiї Обами, не готова позбутися того рiвня вiдносин, який у неї був зi США впродовж останнiх трьох рокiв...”
Україна-Росія:
“Росiйський напрямок був досить iнтенсивним у жовтнi-груднi 2016 року. Росiя частiше фiгурувала в контекстi внутрiшньополiтичних скандалiв: Москву пiдозрювали в пiдготовцi спецоперацiї задля дестабiлiзацiї України.
Iнформацiйнi ресурси як у Росiї, так i в Українi (особливо з сегменту, який асоцiюється з проросiйськими полiтичними силами) масово публiкували матерiали, головним об’єктом яких став президент Петро Порошенко.
Бойовi дiї на сходi України активiзувалися наприкiнцi минулого року. Не допомогли нi переговори в нормандському форматi, нi чергова домовленiсть про введення режиму тишi пiсля 24 грудня. Цiлком iмовiрно, що ситуацiя “нi мир, нi вiйна” спостерiгатиметься i в нинiшньому роцi, зважаючи на те, що Путiн обрав тактику вичiкування. Спочатку Москва намагатиметься досягнути порозумiння з Вашингтоном, далi – з Парижем; певнi сподiвання Росiя плекає i на змiну влади в Нiмеччинi.”
Україна-Китай:
“Четвертий квартал 2016 р. в українсько-китайських вiдносинах позначився подальшою економiзацiєю двостороннiх взаємин. Практично всi подiї лежали у торговельно-економiчнiй площинi та мали характер визначення подальших шляхiв спiвпрацi у рiзних галузях, передовсiм у сферi енергетики.
Знаковою подiєю двостороннiх полiтичних взаємин стала участь першої ледi Марини Порошенко та українських високопосадовцiв у Першому мiжнародному українському форумi Шовкового шляху 2016 (Ukraine Silk Road Forum) 7 листопада 2016 р.
Певною вiхою в торговельно-економiчних стосунках України та Китаю можна вважати придбання китайською компанiєю Bohai Commodity Exchange Co., Ltd. у Фонду державного майна України 99,9 % пакету акцiй Українського банку реконструкцiї i розвитку.
Посол КНР в Українi пан Ду Вей протягом кварталу вiд iменi Держради (уряду) КНР пiдписав з українськими урядовцям двi угоди про безкоштовне надання Українi автомобiлiв швидкої допомоги та спецiальної рятувальної технiки. Це є не тiльки проявом дружнього ставлення до України з боку Китаю, а й свiдчить про зростання пiдтримки України у боротьбi за суверенiтет i територiальну цiлiснiсть.”
Спецтема: ЗИМА — 16/17 - ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ВИМIР
“Кожен опалювальний сезон протягом останнiх десяти рокiв використовувався для дискредитацiї України шляхом цiлеспрямованої пропагандистської кампанiї, яка пiдкрiплювалася провокативними технiчними манiпуляцiями “Газпрому” та медiйними спекуляцiями Росiї в ЄС. Така пропаганда була одним iз чинникiв, який посприяв реалiзацiї “Пiвнiчного потоку – 1” i наразi далi використовується для просування його другої черги та нiвелювання зусиль України з реформування нацiонального газового ринку.
Найбiльш очевидним доказом надiйностi України як транзитної ланки в ЄС є збереження безперебiйного транспортування газу навiть в умовах збройного конфлiкту з Росiєю та безпрецедентних економiчної та полiтичної криз 2014 року.
Україна здатна продовжити успiшнi реформи та залишитися важливим партнером у газовому секторi, однак для цього необхiдна подальша фiнансова та полiтична пiдтримка ЄС. У цьому контекстi негативний вплив має рiшення Європейської комiсiї щодо розширення доступу росiйської сторони до газопроводу “OPAL”, що цiлком доречно розцiнюється як порушення двостороннiх зобов’язань у рамках “Угоди про асоцiацiю”, зокрема, статтi 274.
Натомiсть Росiя далi використовує увесь доступний iнструментарiй полiтичних, економiчних та iнформацiйних заходiв, щоб завдати шкоди Українi, а саме технологiчному режиму функцiонування ГТС через скорочення обсягiв та технiчних параметрiв транспортування газу; економiчному потенцiалу через скорочення доходiв вiд транзиту; полiтичному дiалогу з ЄС через поширення негативного сприйняття дiй та/або бездiяльностi Брюсселя.”
Більш детально зі скороченою версією “Індексу відносин” можна ознайомитися за посиланням //drive.google.com/file/d/0B7i_OSucRX5wVkh4V3lUSUhZc2s/view