Михайло Гончар: закриття «Південного потоку» - початок нової геополітичної гри

Відмова російського керівництва від реалізації проекту будівництва газопроводу «Південний потік» є серйозною геополітичною поразкою Кремля. Але Москва намагатиметься помститися за неї Євросоюзу й Україні, розпочавши нову гру, і на даному етапі використовуючи співпрацю з Туреччиною, яка не є членом ЄС. Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу розповів президент Центру глобальних досліджень «Стратегія ХХI» Михайло Гончар, який цього тижня відвідав Париж для участі в конференції «Енергетичний вимір російськ

На думку Михайла Гончара, «Південний потік» у тому вигляді, в якому був запланований, не міг відбутися. Тривалий час точилися дискусії, що цей проект не має економічного підрунтя, а продиктований політичними мотивами. Водночас, «Південний потік» має специфічний бізнес-бекграунд, суть якого експертні кола прорахували швидко, назвавши проект «відкатопроводом».

«Але непомірні політичні амбіції авторів проекту увійшли у протиріччя з економічними реаліями», - зазначив Михайло Гончар. За його оцінкою, відмова російської сторони від «Південного потоку» означатиме крах енергетичної стратегії Росії, яка (перша редакція) була прийнята і підписана Путіним у 2003 році, і де основний акцент робився на створенні безтранзитних систем. «Це серйозна геополітична поразка Росії», - переконаний президент Центру глобальних досліджень «Стратегія ХХI». Однак, експерт вважає, що російське керівництво зовсім не відмовилося від намічених планів. «Путін, «Газпром» та його підрядники з найближчого оточення російського президента не так легко відмовляться від уже розписаних «відкатів», - упевнений експерт.

За словами Михайла Гончара, оголошення Путіним та керівництвом "Газпрому" про закриття "Південного потоку" - це кількаходова комбінація, за якою може стояти реанімація проекту, але в абсолютно іншому вигляді. Переорієнтація здійснюватиметься зі ставкою на розширення існуючого російсько-турецького газопроводу «Блакитний потік», який був збудований майже десять років тому. На підтвердження своєї думки експерт нагадав заяви російської сторони щодо доцільності розширення «Блакитного потоку», що лунали упродовж останніх місяців.

«Головне питання щодо подальшої долі «Південного потоку» - не стільки у тому, що буде з чорноморською та європейською ділянками газопроводу, скільки у тому, що буде із проектами будівництва трубопровідних модулів від Ямалу до Чорного моря», - переконаний Михайло Гончар. Він додав, що саме там концентруються основні суми «відкатів» і будівництво нових гілок «Блакитного потоку» дасть змогу отримати надприбутки.

Кремль хоче помститися ЄС

З іншого боку, Росія намагатиметься вийти з поразки з мінімальними політичними втратами і ввійти у нову геополітичну гру, суть якої теж чітко прораховується. За прогнозом експерта, вона полягатиме у тому, щоб помститися Євросоюзу за його незговірливість у відповідь на «солодкі» російські пропозиції, перекривши рух каспійського газу на європейський ринок. Згідно з інформацією Гончара, ЄС останнім часом активізував свою дипломатію на каспійському напрямку, намагаючись прискорити вирішення питань, пов'язаних як з азербайджанським газом у Європу (проекти TANAP і TAP), так і з туркменським газом, що також має прийти в Європу після реалізації проекту будівництва Транскаспійського газопроводу.

У Москві чудово розуміють, які виклики несуть у собі Іран і Туркменістан, оскільки обидві країни мають одні з найбільших запасів природного газу у регіоні. «Якщо Європа орієнтуватиметься на ці два альтернативні джерела енергоносіїв - це означатиме, що у перспективі 2020-х років російський газ може зайняти скромне місце у загальному обсязі поставок природного газу до Європи», - зазначив Михайло Гончар. Тому, на думку експерта, для Росії упродовж президентства Путіна завданням було і є, з одного боку, зберегти свою монополію, з іншого - не дати альтернативним (конкурентним - ред.) енергетичним потокам зі сходу, де РФ вважає себе господарем, прийти в Європу. Поки Росії це вдавалося.

У цьому контексті, президент Центру глобальних досліджень «Стратегія ХХI» нагадав події 15-річної давнини. У 1999 році планувалося будівництво Транскаспійського газопроводу. Проект, який здійснювався під патронатом Анкари та за підтримки Брюсселя і Вашингтона, в останній момент був припинений. Росіяни зробили нехитрий маневр, запропонувавши Туреччині замість Транскаспійського газопроводу проект «Блакитний потік». «По суті «Блакитний потік» став «убивцею» «Транскаспію», - підсумував експерт.

У тандемі з Туреччиною Росія намагається посилити свої позиції

На його думку, зараз ситуація багато в чому повторюється. Але доцільно застерегти владу Туреччини: під час реалізації «Блакитного потоку» турецькі правоохоронці провели розслідування обставин укладення угоди у ході спецоперації під кодовою назвою «Біла енергія». Результатом стали гучні звинувачення та великі терміни ув'язнення корумпованих посадовців Туреччини, починаючи від міністра енергетики і закінчуючи керівництвом державної трубопровідної компанії «Боташ». «Тому я не виключаю, що нове російсько-турецьке партнерство замішане як на нових бізнес інтересах специфічного характеру, так і на геополітичних амбіціях обох держав», - сказав Гончар. Він зауважив, що Анкара давно позиціонується як регіональний лідер і транзитний центр газових потоків з Ірану, Каспійського регіону, Росії та Середземномор'я. Раніше Туреччина хотіла сконцентрувати всі газові потоки з цих регіонів у себе і потім енергоносії не транспортувати, а продавати європейцям як турецьку сировину.

Таким чином, інтереси обох країн можуть збігатися. Відтепер Туреччина намагатиметься посилити свої позиції за рахунок Росії і навпаки. «З одного боку, Росія хоче блокувати проекти постачання природного газу з Каспію, з іншого, Туреччина прагне стати «газовим хабом» для ЄС і диктувати йому свої умови», - припускає Михайло Гончар. Росія у такому тандемі намагатиметься вибудувати свою політику щодо ЄС, який, як і раніше не погоджуватиметься з турецькою політикою в газовій сфері. На певному етапі Москва може знову запропонувати співпрацю і повернутися до «Південного потоку».

Елемент шантажу зберігатиметься, хоча перебільшувати його вплив не варто, переконаний експерт. «Можна сказати, що Кремль перестарався, намагаючись довести європейцям проблемність України як надійної транзитної ланки», - наголосив Михайло Гончар. На його думку, в Євросоюзі побачили, що реально стоїть за "Південним потоком", і тому європейці відмовляються від цього проекту як небезпечного з багатьох позицій для ЄС. По-перше, це не диверсифікація джерел. По-друге, це, можливо, диверсифікація маршрутів, але не через ненадійність Києва як транзитера, а через штучну провокацію нестабільності в Україні Росією.

Виклики для України та її сусідів

Одним Кремль разом із «Газпромом» може бути задоволений на загальному тлі свого розпачу від відкладення в часі гігантських надприбутків - тим, що «Південний потік» мав на меті досягти такої цілі як блокування проекту «Набукко». Він цієї мети досяг, вважає експерт, додавши, що тепер ситуація змінюється навпаки. Відтепер виникла можливість у Євросоюзу реанімувати «Набукко», але в менших масштабах - «Набукко-Захід». При цьому, переконаний експерт, потрібно розуміти, що якщо ЄС, а швидше НАТО, не забезпечать належних умов безпеки газопроводів на Південному Кавказі, Росія дійсно буде торжествувати. «Вона робитиме все, щоб посилити ескалацію Нагірно-Карабаського конфлікту або створити нову нестабільність у Грузії, таким чином ця ділянка опиниться під загрозою і європейські партнери самі відмовлятися від ризикованого варіанта», - зазначив він.

На думку Михайла Гончара, у контексті останніх «розворотів», виникає три серйозних виклики для регіону, у тому числі для нашої країни. По-перше, посилюється небезпека подальшої ескалації воєнних дій проти України, як помсти за невдачу у реалізації «Південного потоку». «Така собі істерична та ірраціональна реакція Москви», - пояснив експерт.

По-друге, виникає серйозна загроза для Азербайджану. Москва останніми місяцями інтенсифікувала відносини з Баку. Росія почала постачати зброю, яку раніше не постачала й обіцяє вирішити «карабаське питання», що для азербайджанської влади є пріоритетом номер один. Але у цьому питанні, на думку експерта, якраз і криється головна небезпека для Азербайджану. Путін намагатиметься змусити Ільхама Алієва приєднатися до його інтеграційних проектів на пострадянському просторі в обмін на співпрацю з Росією у розробці азербайджанських активів на Каспії і проектів контрольованого спільного експорту газу до Європи, на вигідних російській стороні умовах.

Таким чином, альтернативне для Європи джерело газу може стати підконтрольним Росії. Водночас, припустив експерт, у такому випадку, існує системне протиріччя між інтересами Москви і Баку, оскільки азербайджанська сторона, як господар бази і основних інвестицій, навряд чи захоче чимось ділитися, навіть в обмін на Карабах.

Але може існувати і план «Б», вважає експерт. «Якщо не буде вибито згоди від Баку на проведення політики слідування у фарватері економічних інтересів Росії, тоді у дію буде введено «гарячий сценарій» з блокування існуючих маршрутів постачання азербайджанської нафти і газу та перспективних маршрутів, у т.ч. і Транскаспійського», - припускає Михайло Гончар.

По-третє, в дурнях зараз опиниться ряд керівників Європи, які підтримали «Південний потік». Хоча експертні кола і попереджали про ризики цього проекту, уряди Австрії, Угорщини, Сербії, Болгарії бігли з прапором попереду. «Тепер варто очікувати внутрішньополітичних криз у цих країнах, з огляду на те, що можуть початися гучні розслідування реальних мотивів, якими керувалися ті чи інші офіційні особи при наданні такої масштабної підтримки «Південному потоку», - сказав Михайло Гончар. Він зауважив, що європейцям потрібно чітко уявляти: коли маєш справу з Росією, до тебе можуть бути застосовані гангстерські практики «розводу і кидка» - це саме той випадок. «Росіяни показали, що досить ефективно можуть застосовувати подібну практику як до Нової, так і до Старої Європи», - сказав він.

Роман Сущенко, Париж.

Источник: Укрінформ



Briefs


Research


Reports and Presentations


Articles


Expert comments