Прес-анонс. Чорноморська безпека № 1 (31)

Виходить з друку українською та англійською мовами черговий, 31-й номер часопису «Чорноморська безпека». З грудня 2017 року видавцем цього севастопольського аналітичного журналу є Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» у Києві. З часу заснування видання у 2005-му році Центром сприяння вивченню геополітичних проблем та євроатлантичного співробітництва Чорноморського регіону «НОМОС» у Севастополі й до окупації його Росією у 2014-му, редакція журналу працювала на крайньому півдні України. Тепер – у столиці країни.

Керівник міжнародних програм Центру Віталій Мартинюк у своїй статті «Балканський шлях «Турецького потоку» грунтовно описав проблематику російського газопровідного проекту, спрямованому, як і «Північний потік-2», в обхід України на ринок ЄС,  у його потенційному балканському відгалуженні.

 

В. Мартинюк: «Балканський шлях» не може проходити через усі балканські країни, а тому РФ використовує вище описані маршрути для маніпуляції і впливу на потенційних балканських транзитерів…» Україна має бути більш активною в Енергетичному Співтоваристві. Оскільки його місією є “створення інтегрованого і стійкого пан-європейського енергетичного ринку”, то варто наголошувати, що його призначенням є не лише виконання європейських енергетичних директив, але й захист енергетичних інтересів країн-членів Енергетичного Співтовариства, а збереження української ГТС стане доказом дієвості цього об’єднання». «Україні потрібно наполегливо апелювати до статті 274 Угоди про асоціацію, згідно з якою ЄС має враховувати українські інтереси в реалізації енергетичних проектів."

 

Cтарший науковий співробітник Центру стратегічних досліджень при президентові Республіки Азербайджан Гюльміра Рзаєва у своїй статті «Інфраструктурна співпраця в трикутнику Азербайджан – Грузія – Туреччина» аналізує співпрацю трьох країн по реалізації проекту Південного коридору.

 

Г. Рзаєва: «Трикутник Азербайджан – Грузія – Туреччина відіграє ключову роль в реалізації Південного газового коридору, що стало результатом розвитку більш тісних політичних відносин. Завдяки цьому проект може змінити картину постачання природного газу, посилити безпеку постачань і послабити контрактний тиск на країни та компанії, які наразі залежать від єдиного постачальника, Росії». 

 

Знаний український сходознавець і дипломат Олексій Волович детально описує конфліктогенну проблематику перспективних газових проектів у Східному Середземномор’ї у своїй статті «Газові перспективи  Східного  Середземномор'я в  умовах  геополітичної  турбулентності».

 

О. Волович: «Ситуація в зоні Східного Середземномор'я, зокрема в Сирії, демонструє, що причинами багатьох локальних конфліктів та інспірованих громадянських війн є боротьба за  енергоресурси  і шляхи їх доставки до споживачів.  Як  ми бачимо,  унікальна  транзитна  територія Сирії  вже  протягом  7  років  є  ареною  проксі-війн…» «Хотілося б, щоб в європейських столицях нарешті зрозуміли, що захищаючи Україну, європейці захищають і самих себе від путінської Росії, яка використовує «енергетичну зброю» для поширення  свого  імперського  впливу в Європі.Той, хто порушує європейську солідарність, навряд чи може розраховувати на неї у майбутньому. Без солідарності Європа не йтиме вперед». 

 

Але не тільки про справи енергетичні йдеться мова у свіжому числі журналу. Відомий військовий експерт з Молдови Росіан Васілой у статті «Безпекові та оборонні ризики в контексті присутності окупаційних військ Російської Федерації в Республіці Молдова» аналізує становище у країні та можливі сценарії дій Росії, що становлять небезпеку як для Молдови, так і для України.

 

Р. Васілой: «… за 27 років незалежності жодна з ініціатив розв’язання Придністровського конфлікту не була вдалою. Причиною цього є той факт, що до сьогодні влада Республіки Молдова не має офіційно затвердженої політики вирішення Придністровського конфлікту. Ми спостерігаємо значне нарощування воєнної активності окупаційних військ Російської Федерації, що діють під прикриттям миротворчої місії. Молдова опинилась в стані заручника підписаних угод, всупереч національним інтересам. Спостерігається пряме втручання спеціальних служб Російської Федерації у внутрішньополітичну ситуацію в Республіці Молдова». 

 

Звісно ж, вибори Путіна в Криму та Севастополі ми не могли обійти увагою. Про це йдеться у статті «Вибори президента РФ в окупованому Криму: операція «Явка», підготовленій редакцією журналу. Висновок статті – для української сторони головним завданням є включення питання незаконного проведення виборів в Криму додатковим пунктом до більш широкої тематики міжнародних порушень Росії, що потенційно можуть бути ініційованими впливовими світовими державами, зокрема Великобританією та США.

 

 Вибором редакції стало також дослідження «Паспорт безпеки причорноморських областей України», виконане групою співробітників Національного інституту стратегічних досліджень. Також ми звернули увагу й опублікували аналіз групи експертів з Українського кризового медіа-центру «Імідж Європи на топових російських телеканалах». 

 

Дослідження УКМЦ: «Середнє співвідношення негативних новин до позитивних новин про Європу складає 85% до 15%. Інакше кажучи, згідно з російськими медіа, життя в Європі дуже погане. Однак існує дві країни, які зображуються позитивно. Це Білорусь і Швейцарія». 

 

Виступ американського правника українського походження, голови Комітету закордонних справ Українсько-американської асоціації адвокатів Віктора Рудя «Чому Путіну подобається Захід?» викликав свого часу неабиякий інтерес в учасників Львівського безпекового форуму у грудні 2017-го року. Ми публікуємо цей блискучий аналіз.

 

В. Рудь: «Олександр Литвиненко, громадянин Британії, став жертвою «ядерної війни» на британській території. Що зробили три наступні прем’єр-міністри Британії? Нічого. Російські гроші купили Лондон».

 

Інцидент з іншим громадянином Британії Сергієм Скрипалем, що став жертвою «хімічної війни» з боку Росії лише актуалізував важливість тематики, порушеної Вікторем Рудем. 

  

Також ми не оминули увагою в нашому постійному огляді публікації зарубіжних ЗМІ та аналітичних центрів, присвячені проблематиці Чорноморського регіону. 

 

П. Дікенсон: «Єдиним шляхом покласти край путінській гібридній війні є перемогти в ній. Це в першу чергу має означати різке виключення Росії з архітектури глобальної фінансової системи, з одночасним ударом по російським активам на Заході за правилами гри самого Кремля  - розмиваючи лінії між діями державних та недержавних акторів. Це, наприклад, могло би означати розширення міжнародних ініціатив, на кшталт списку Магнітського, з одночасним зменшенням споживання російського газу у Європі, навіть якщо це буде дорого коштувати». 

 

Звісно ж тема прав людини на окупованих Росією територіях АРК та Севастополя була, як і раніше, в центрі нашої уваги. Ми опублікували фрагменти огляду Кримської правозахисної групи (КПГ) щодо поточного стану з правами людини на півострові. 

 

КПГ: «У лютому число в’язнів, котрих звинувачують у шпіонажі чи підготовці диверсій, зросло до 13 осіб, котрих ФСБ РФ під час затримання звинуватила «у підготовці диверсій та шпигунстві»: Євген Панов, Андрій Захтей, Редван Сулейманов, Володимир Присич, Дмитро Штибликов, Олексій Бессарабов, Гліб Шаблій, Олексій Стогній, Геннадій Лимешко, Анна Сухоносова, Дмитро Довгополов, Костянтин Давиденко. У цих справах зафіксовано незаконні методи проведення слідства та застосування катувань для отримання свідчень зізнання».

 

Ця тема для нас важлива з огляду на те, що двоє членів редакційної колегії журналу перебувають у застінках Кремля. Дмитро Штибликов отримав 5 років колонії строгого режиму у листопаді 2017-го року та етапований навесні 2018-го до ВК-6 Омська. Олексія Бессарабова окупанти продовжують утримувати у Севастопольському СІЗО вже 18 місяців і суд вчергове подовжив його термін тримання під вартою до 8 липня.  

 

Також у номері розміщено есе роботи Центру глобалістики «Гібридні загрози Україні і суспільна безпека. Досвід ЄС і Східного партнерства», підготовленої в рамках проекту «Сприяння розбудові можливостей України гарантувати безпеку суспільства в умовах гібридних загроз» за підтримки ЄС та МФ «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія», під егідою УНП ФГС СхП, та презентованої взимку поточного року.

 

Завершує номер сторінка про нове дослідження, присвячене проблематиці окупованого Криму. Це вже четверта робота Інституту чорноморських стратегічних досліджень «Сіра зона» Кримський півострів: чотири роки окупації», підготовлена під керівництвом Андрія Клименка спільно з Тетяною Гучаковою за участю редакції інтернет-порталу «Чорноморські новини» та Майдану закордонних справ. Головний висновок представленої доповіді - «Крим ми повернемо!» 

 

Настане час – і редакція «Чорноморської безпеки» знову повернеться в центр Чорного моря – в Севастополь.

 



Briefs


Research


Reports and Presentations


Articles


Expert comments